У столичному Університеті культури ректор Михайло Поплавський, 57 років, презентував свою книгу "Азбука PR".
У залі з букетами стоять співаки Ніна Матвієнко, Віктор Шпортько, Іван Попович, композитор Геннадій Татарченко. Поплавський без музики виконує пісню "Юний орел". Кожного цілує в щоку, дарує свою книгу.
До аудиторії зазирають дві студентки. Запитують, чи тут залік із "піару та реклами". Поплавський затягує їх до аудиторії. Бере зі столу два бокали з шампанським, вручає їх дівчатам:
— Зараз мені будете підтанцьовувати, а потім із заліками розберемося, — каже їм.
Розповідає, що вчора до 11.30 ночі був на роботі. Потім передзвонив професорові, який в Університеті культури викладає перукарську майстерність. Михайло Поплавський поїхав до викладача додому стригтися. У цього майстра ректор зафарбовує сивину.
— Аби видати книгу, Михайло Михайлович літав в університети Франції та Америки, — каже 56-річний композитор Геннадій Татарченко. — Він працює навіть у вихідні. Дзвоню йому, а він — на роботі. Каже: "Ну, не можу я на дивані лежати. Мушу щось робити".
Композитор запевняє, що Михайло Михайлович — ще й патріот.
— Хто ще дає зелену дорогу україномовній пісні? — вигукує Татарченко. — Це робить у хіт-параді "Наша пісня" Поплавський.
Коментарі