— Любов до держави і любов до місця, де ти виріс, — протилежні речі. Держава може бути шматком лайна, але батьківщину ми все одно любимо, — каже режисер Дмитро Захоженко, 31 рік.
У київському театрі "Актор" поставив спектакль "Патріс".
— У перекладі з грецької це означає "батьківщина", — продовжує Захоженко. — Основа вистави — документальна п'єса сучасних білоруських драматургів. Створили її з інтерв'ю із співвітчизниками. У всіх запитували, що таке патріотизм.
Ми вирішили зробити аналогічно. Пішли на київський вокзал, походили по місту. Опитали перехожих у різних районах столиці. Запитання були прості: "Чи ви є патріотом? Що для вас є батьківщина? Звідки ви родом? Як часто їздите додому?"
У центрі сюжету — молода режисерка, яка на замовлення знімає фільм про Україну. Пропонує знайомому допомогти їй. Вона українка, але має австрійське громадянство, у неї заможні батьки. Її знайомий — соціальний аутсайдер. Партнери з абсолютно різних світів, із різним життєвим досвідом працюють над фільмом разом.
Виставу показуємо на сцені колишнього кінотеатру. Тому включили в неї відеовставки з відзнятих інтерв'ю.
Ми й гадки не мали, що отримаємо від опитування на вулиці. Почули різні ставлення, характери. Немає довгих роздумів, лише короткі відповіді.
Тема патріотизму — це точка, з якої стартуємо. Показуємо історію про вибір людини. Вистава може допомогти глядачеві зрозуміти, хто він.
Я про себе не можу сказати, що люблю батьківщину. Але й не ненавиджу. Багато чого не подобається в сучасній Україні. Хочеться про це говорити. Значить, не байдуже, що буде з країною.
Наступний показ вистави "Патріс" у київському театрі "Актор" відбудеться 10 жовтня.
8 
35413
Коментарі