Нещодавно 45-річний поп-виконавець Олег Винник в інтерв'ю одному з телеканалів назвав війну з Росією братовбивчою, а Революцію гідності зайвою і штучною.

— Досі я був одним із небагатьох діячів культури, хто щиро підтримував Олега Винника, — каже письменник Андрій Кокотюха, 47 років. — Він нічого не крав і своєю працею заробив власний статок. Має щирих прихильниць, "молодих вовчиць". Ніхто нікого не змушує ходити на концерти цього співака. Винник — один із творців української популярної масової культури. Але його заява показала, що не достатньо не виступати в Росії. Не досить займатися благодійністю, як написано на його сайті. Це ще не дає права називатися справжнім громадянином. Винник не розуміє, в якій державі живе. Його голова запаморочилася від шалених успіхів, тому вирішив, що може говорити все, що заманеться. Очевидно, він і справді так думає. Освоїв територію і збирає гроші на концертах. Це дає відчуття, що осідлав хвилю. Якби при цьому розумів, що відбувається в країні, я б і надалі його підтримував. Масова культура — це те, чого Україні сьогодні не вистачає. Навіть на подобу Винника. Заяви показали, що він бізнесмен, але не українець.

Винник далі гонорарів і натовпів шанувальників нічого не бачить. Хоч міг би бути носієм проукраїнської позиції, і його б ідеї підхопили. Але він цього не робить.

Від заяви не відмиватиметься, бо не вважає, що надто забруднився. Аби завважив, що сказав щось не те, мав би відчути, як зменшується кількість фанаток на його концертах. Але цього не станеться. Ми вважаємо, що всі чують, бачать і розуміють, що каже і чинить Олег Винник. Гадаємо, що сотні тисяч прихильниць не поділяють його думки. Насправді їм байдуже. Та їх не можна вважати проросійськими. Вони просто люди без світогляду.

×