Фестиваль етнічної музики "Країна мрій" у вихідні відбувся на столичному Співочому полі. П"ятий рік поспіль його організовує 44-річний співак Олег Скрипка. На восьми сценах виступили майже сотня виконавців. Шість гуртів приїхали з-за кордону. Більшість із них грали циганську музику.
— Це сталося випадково, — каже Скрипка. — Шукав цікаві колективи на сайті угорського музичного фестивалю "Сіґет", там і натрапив на інформацію про "Кел", "Караван Фаміліа" та "Джипсі. ч". Останні грають у стилі цигано-репу. Тепер українці знатимуть не лише Бреґовича.
У суботу об 11-й ранку біля Андріївської церкви запалюють "живий вогонь". Добувають його за допомогою тертя одна об одну дерев"яних палиць. Подивитися на білому "нісані" приїжджає Олег Скрипка — у квітчастій сорочці, на футболці під нею зображена перуанська дівчина. У співака загіпсована нога, він пересувається на милицях. Місяць тому на концерті у Вінниці Олег невдало підстрибнув і пошкодив ахіллове сухожилля.
"Живим вогнем" запалюють факел. Кілька сотень людей шикуються в колону та "купальською ходою" рушають на Співоче поле. На вантажівці везуть купальські ляльки з соломи — Купала та Марену. Увечері їх спалять.
За дві години колона приходить до музею Івана Гончара, біля якого починається Алея майстрів.
— Чотири роки боремося, аби тут не продавали матрьошок, — говорить Скрипка. — Нині вирішили зайняти місця тих торговців книжковим ярмарком. Матрьошок таки поменшало.
Ініціаторами проведення книжкового ярмарку стали брати-видавці 40-річні Дмитро та Віталій Капранови. Протягом двох днів вони продавали власні книжки з автографами.
— Підписана автором книжка читається удвічі швидше, ніж звичайна, — запевняють. — Якщо це виявиться неправдою, ви зможете повернути нам книжки — на наступній "Країні мрій" ми їх викупимо.
На алеї майстрів продають вишиванки, плетені ляльки, прикраси, вироби з глини, дерева та металу. Проводять майстер-класи з гончарства та ткацтва. А біля ковалів за 5 грн можна самому викарбувати монету, схожу на ту, яка ходила за князя Володимира Великого.
Хочу, щоб на Співочому стояло більше туалетів
46-річна Олена Орєховська продає вузликові ляльки-обереги. Їх дарують молодятам на щастя, чіпляють над ліжками немовлят, щоб тих обходили хвороби.
— Мої предки ще в XVII столітті виготовляли такі ляльки, — розповідає майстриня. — Я їх із шести років роблю. Продаю лише на таких-от фестивалях, бо в підземних переходах чи на ринку — гріх.
— А чому в них замість облич намальовані хрести? — дивується білява дівчина.
— Обличчя мають лиш ті ляльки, що призначені для гри. А мої — це обереги. Кожна лялька поєднує в собі чоловіче та жіноче начало. Їх роблять, зв"язуючи хрестом два жмутки сіна. Оцей, вертикальний жмуток, — жінка підіймає спідничку ляльці, — символізує чоловічий орган, а горизонтальний — жіночі груди.
О 14.00 Олег Скрипка та Ніна Матвієнко в супроводі ансамблю стародавньої музики Костянтина Чечені відкривають фестиваль. Виконують купальську пісню. Потому Матвієнко має виступати сама, та в цей час починається дощ. Музиканти накривають апаратуру плівками. Виступ відкладається.
— Дощику, іди стороною! — кричить Матвієнко зі сцени. — Благаю тебе!
Фестиваль тривав не три, як торік, а два дні.
— Ми втратили одного спонсора, тому через брак коштів зменшили кількість фестивальних днів, — пояснює Олег Скрипка. — Хочу, щоб "Країна мрій" тривала сім чи 10 днів, але поки що це нереально. У Франції подібний фест на 90 відсотків спонсорує держава, кошти в бюджет закладають на два роки вперед. А в нас навіть не знаєш, чи міністерство вчасно перерахує ті гроші, які пообіцяло. Довелося звузити й географію фестивалю: торік виступали гурти з дев"яти країн, нині — з шести. Мрію запросити африканські, арабські та китайські гурти, але не маю на них грошей. А ще хочу, щоб на Співочому стояло більше туалетів, та це теж нині неможливо.
— нас навіть великі черги в туалет не лякають, — звертається до Скрипки якась жінка. — Ми з 13-річним синочком приїхали з Черкас, дитя в захваті.
Закордонні гурти виступали переважно на вечірній сцені, з 18.00 до 22.00. Із паризького тріо "Карпатт" до Києва приїхало двоє учасників. Вони виконують французький шансон, додаючи циганських мотивів, народних наспівів та джазу.
— Ми вперше виступали не в повному складі, — каже Гарві Єґусо. — У одного нашого учасника діти захворіли грипом і заразили його. Нас здивувало, що фестиваль безкоштовний. У Європі такого майже немає. Хочу написати пісню про вашу вишиванку. Навіть зараз можу зімпровізувати трошки, — Гарві починає щось співати французькою.
У пісні часто повторюється слово "вічіванка".
4 
35413
Коментарі