26 листопада у столичній галереї "Дукат" відкрили виставку київського художника 51-річного Матвія Вайсберга. Показують 26 робіт.
— Давно хотів організувати виставку робіт за 20 років, — розповідає митець. — За цей час я встиг змужніти й постаріти. Більша частина представлених тут робіт належать колекціонерам. Попросив позичити. Вони пішли назустріч.
Найдавнішу картину з-поміж представлених — "Очікування" створив 1988-го. Тоді чекав на дзвінок своєї майбутньої дружини Ірини.
— На Андріївському до моїх робіт підійшла симпатична дівчина і уважно роздивлялася. Її хтось тягнув за руку, мовляв, пішли вже звідси. В той момент я подумав: "Тягни, тягни, вона від мене нікуди не дінеться". Став перед картиною, намагався їй розповісти про свої роботи. Вона мене відштовхнула, сказала: "Не заважайте". Я тоді нетверезий був — перед тим з однокласником у кущах випили пляшку коньяку. За рік одружилися. Зараз виховуємо сина 5-річного Сімона.
Веде до полотна "Передостаннє небо". Його намалював 12 років тому.
— З мого вікна видно шматок неба і Софію Київську. Я їх малюю. Кілька років тому перед вікнами хотіли звести два п'ятиповерхові будинки. Слава Богу, будівництво накрилося. Вікно художника важливіше за 700 мільйонів американських "єнотів" (доларів. — "ГПУ"), вкладених у будівництво.
Торік картину Вайсберга із серії "Небо" в Лондоні на аукціоні "Філліпс де Пюрі" продали за $13,5 тис.
— Мені жодної копійки не перепало. Аукціоністи домовлялися з галереєю, а мене не покликали.
Розказує, що в комунальній квартирі, де жив із батьками, порозмальовував стіни.
— Малював собак, котів, коників. Але найчастіше — портрети мого батька, бо лису голову легко малювати.
Підходить колекціонер Олександр Муджілі. Поплескує Матвія по плечу, обіймає. Він має 12 його робіт.
— Це моя улюблена картина, — показує на "Січень". Полотно поділене навпіл, зафарбоване сірим та чорним кольорами. — Тут є фантастичний інтелект. Я закохався в цю картину, ледь не збожеволів. Як їду у відрядження, беру її з собою.
4 
35413
Коментарі