Гурт "Мертвий півень" дав концерт у столичному клубі "Докер ABC". Квитки коштували 50 грн. Сидячі місця забронювали ще за два тижні до виступу. Звучали композиції з нового альбому "Пісні Мертвого півня", написаного на слова франківського письменника Юрія Андруховича.

Зала скандувала: "Міську, роздягайся!". Але 37-річний соліст гурту Михайло Барбара заявив:

— На замовлення не роздягнуся.

На сцені пив коньяк і виправдовувався тим, що захворів.

— Ще лікуюсь гарячим пивом з медом і жовтком, — розповів згодом "ГПУ". Після концерту ми сіли за столик за сценою. Місько смалить цигарки одну за одною. Каже, це найгірша його звичка. Скільки цигарок викурює в день, не зізнається.

— Мама злякається, — пояснює.

Каже, в кінці цього року група видає новий альбом:

— Але музиканти постійно роз"їжджаються. Зібрати їх докупи дуже важко.

Правда, що в "Мертвого півня" виходить збірка пісень на вірші харківського поета Сергія Жадана?

— Диск запишуть у Дніпропетровську. Там тільки одна пісня "Мертвого півня" — "Переваги окупаційного режиму". Решта — інших гуртів.

Що подобається із сучасної української літератури?

— Франківські письменники Тарас Прохасько та Юрій Андрухович. Остання вистава харківського театру "Арабески" створена за віршами Жадана, — згадує харківський театр, у якому ще працює актором. — Постановка називається "Радіо Шансон. Вісім історій про Юру Зойфера". Прем"єра буде у квітні. Пишу до неї музику. Єврей Юра Зойфер справді існував. Народився у Харкові. Потім із сім"єю переїхав до Відня. І почав писати пісні для кабаре.

"Арабески" мають якийсь ритуал перед виходом на сцену?

— Беремося за руки. Але без слів і речівок. Забобони і ритуали придумали алкоголіки як терапію. Ми ж просто концентруємося.

Каже, що весь час проводить у роз"їздах.

— У потязі сплю або щось читаю. Останній раз у потязі Харків—Львів заходить якийсь чоловік і каже: "Ну, Михайле, за знайомство". Витягає курку, бутерброди, дві пляшки горілки. Але я відповів, що посплю.

Каже, у старості заведе собі собаку породи чау-чау.

— Їх тримають тибетські монахи. Чау-чау не заважають господареві під час медитації. Зігрівають у холодні зими. А коли зима голодна, своїм м"ясом годують господаря. Колись у Харкові підібрав песика серед ночі, коли було дуже холодно. Викупав, поклав спати. А наступного дня песик утік.

×