Ексклюзиви
Четвер, 13 березня 2008 18:13

Любов Голота "Епізодичну пам"ять" видала за свої гроші

58-річна письменниця Любов Голота Шевченківську премію отримала за роман "Епізодична пам"ять", який торік надрукувало київське видавництво "Факт". Вона отримає 130 тис. грн.

— Гроші мають днями перевести на банківський рахунок, який відкрила для цього, — розповідає письменниця на зустрічі, що відбулася у вівторок, її організувала літературна газета "Друг читача", яка визнала письменницю "Персоною лютого". — 13 тисяч гривень віддам на побудову Тарасової церкви біля підніжжя Чернечої гори в Каневі. Це буде храм для людей різних національностей і конфесій. Головне, що їх єднатиме — любов і шана до Кобзаря. "Просвіта" збирає пожертви на нього з 2003 року. Ще частину грошей дам людині, якій треба терміново робити операцію, допоможу своєму сліпому дядькові. Решту лишу на рахунку, витрачу на видання своїх книжок.

"Епізодичну пам"ять" Любов Голота видала власним коштом.

— Навіть не пропонувала "Факту" видавати мій роман за їхні гроші. Коли звернулася до видавництва, вони вже мали сформований видавничий план, і я туди найближчим часом не вписувалася. Не хотілося довго чекати.

Над романом працювала чотири роки.

— Це писалося під пресом переживань після смерті моїх батьків, — згадує. — Їм було всього по 69 років. Спочатку помер батько. За сорок днів потому мама впала і зламала шийку стегна. За півроку й вона померла. Того ж числа, що й батько. Наша хата в селі лишилася порожня. Страшно знати, що твій дім тепер порожній.

У героїні "Епізодичної пам"яті", яка також колись виїхала із села до міста, помирає мати. Жінка повертається додому та проводить там сорок днів. Вона має вирішити, що робити далі: їхати назад, кидаючи порожню хату, чи залишатися в селі.

— Її вагання вирішує кульова блискавка. Вона влучає в хату, і та згорає, — продовжує авторка. — Я з дитинства захоплююся кульовими блискавками. Сама бачила їх двічі в житті. Уперше в шість років. Блискавка залетіла в наш сад, зрізала декілька гілок на деревах, потім зупинилася переді мною. Якийсь час висіла на рівні мого обличчя, ніби скануючи, а потім зникла.

У Любові Голоти дзвонить мобільний. Вона скидає дзвінок. Потім ще раз. Письменниця починає нервувати:

— Не знаю, як його вимкнути. Геть не дружу з технікою. Комп"ютер використовую лише як друкарську машинку. "Епізодичну пам"ять", як і решту своїх творів, писала спочатку від руки. Лиш потім передруковувала та правила, — дістає з сумки списані листочки. — Це шматки рукопису з правками та зауваженнями, які я собі виписувала. Коли не маю натхнення, то "для розгону" переписую наново декілька сторінок роману. Якщо ти переписав три сторінки й тобі це набридло, то вважай, що роман невдалий. Його можна викинути. Бо свій роман не має стомлювати.


Шевченківськими лауреатами є два подружжя

Чоловік Любові Голоти поет та нардеп Павло Мовчан, 68 років, також є лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка. Отримав її 1992-го. Окрім того, Мовчан є членом Шевченківського комітету, який визначає переможців.
— Знаю, що тепер казатимуть, ніби Павло посприяв моїй перемозі. Але це неправда, — заперечує Любов Голота. — Я спочатку думала, що виграє Василь Шкляр із романом "Ключ". Але його роман написано чи то дев"ять, чи то 11 років тому. А за правилами, перемогти може твір, створений не давніше як п"ять. Читала майже всі романи лауреатів. Це справді сильні речі. Тому якби інший хтось виграв, я не засмутилася б.
Лауреатським цього року стало й інше подружжя — актори Анатолій Хостікоєв, 55 років, й Наталя Сумська, 51 рік. Хостікоєв отримав найвищу мистецьку нагороду країни 1996-го, а його дружина — минулої неділі. Хостікоєв також є членом Шевченківського комітету.

Зараз ви читаєте новину «Любов Голота "Епізодичну пам"ять" видала за свої гроші». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

11

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода