Ексклюзиви
Четвер, 11 листопада 2021 06:20

Лесю Українку й Івана Франка досі вважають сучасними письменниками

"Справа Василя Стуса" історика та журналіста 50‑річного Вахтанга Кіпіані очолила рейтинг знакових книжок Незалежності. Отримала 9535 голосів у все­українському читацькому онлайн-опитуванні.

Вийшла друком у харківському видавництві "Віват" 2019 року. Містить основні матеріали кримінальної справи Василя Стуса 1980‑го з архівів КГБ, свідчення очевидців, листи з тюрми, спогади рідних і друзів, статті. Вже купили понад 105 тис. примірників.

У березні цього року Київський апеляційний суд скасував заборону на поширення книжки та постановив стягнути з нардепа від ОПЗЖ 67‑річного Віктора Медведчука 298 тис. грн. Два роки тому в серпні той подав позов до суду, яким вимагав заборонити розповсюдження видання, доки з тексту не приберуть згадки про нього. Був державним адвокатом Стуса. Визнав провину підзахисного. Радянська влада засудила поета до 10 років примусових робіт і п'яти — тюремного заслання. Стус загинув 1985‑го в карцері табору ­особливого режиму в Пермській області Росії.

— Перше місце в рейтингу — це і красиво, і корисно, — каже Вахтанг Кіпіані. — Василь Стус — це наша сила й перемога. Над власним малоросійством і зовнішнім російським злом.

Проєкт Українського інституту книги та Мінкульту "30 знакових книжок нашої Незалежності" зібрав 267 815 голосів, які віддали 34 797 українців впродовж місяця. У список потрапили художні, науково-популярні та дитячі видання, що вийшли протягом 1991–2021 років.

Друге і третє місця посіли книжки 91‑річної Ліни Костенко — збірка вибраного "Триста поезій" 2012‑го і роман "Записки українського самашедшого" 2010‑го. Також у першій десятці "Чорний ворон" Василя Шкляра, "Абетка" Івана Малковича, "Україна. Історія" Ореста Субтельного, "Солодка Даруся" Марії Матіос, "Ворошиловград" Сергія Жадана, "Століття Якова" Володимира Лиса, "Юкрейнер: Країна зсередини" Богдана Логвиненка.

— Акцією відзначили тексти, що викликали потужний суспільний резонанс та зробили внесок у формування національної ідентичності. Сприяли розумінню історії та формували імідж країни за кордоном завдяки якості та актуальності, — говорить директорка УІК Олександра Коваль, 64 роки.

— Подією є те, що голосами багатьох українців у топ потрапили три повні зібрання творів наших класиків — Василя Стуса 1994 року, Лесі Українки 2021‑го і Тараса Шевченка 2001‑го. Результати свідчать про зрілість вибору українців і про те, що хороші книжки об'єднують країну.

"Перше враження: читачі обирали не твори, а імена. Так роблять, коли книжок не читають, але і не треба, бо вже давно ясно, що хороші й правильні, — пише літературна критикиня Ганна Улюра, 43 роки. — Друга і третя позиції відійшли Ліні Костенко. Якщо глянете на будь-яке опитування, кого з сучасних письменників нині знає непрофесійний читач, то Костенко стабільно посідає перше-друге місце. Все закономірно. Щоправда, в цих опитуваннях раз по раз виринають Іван Франко й Леся Українка як сучасні автори.

Яка то книжка "Справа Василя Стуса" і про що — в принципі значення не має. Імені на обкладинці для акту громадської непокори й солідаризації спільноти більш ніж достатньо. А інколи й забагато. Повне зібрання творів Стуса опинилося тільки на 13‑й позиції, але саме воно в списках знакових надовго.

Такі проєкти матимуть вплив і силу, якщо не будуть разовою акцією. Через 10 років слід звірити годинники й переконатися, скільки книжок зі списку рушили в напрямку канону, скільки — до архіву. Припущу: буде 50 на 50".

Зараз ви читаєте новину «Лесю Українку й Івана Франка досі вважають сучасними письменниками». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 243
Голосування Чи готуєте “тривожну валізку” у разі можливого нападу Росії на Україну?
  • Так, вже склали потрібні речі
  • Зберу, коли загроза буде більш очевидною
  • Ні, це нагнітання паніки
  • Мені до цього байдуже
Переглянути