Враженнями від трьох найбільших українських кінофестивалів ділиться режисер 41-річний Володимир Тихий.
Другий Одеський міжнародний кінофестиваль, липень:
— Пробув там три дні. Це незвичний для нас формат фестивалю — курортний. Останнім часом усі комедії стали підлітковими. На Одеському фестивалі показують іронічне доросле кіно. Організація на високому рівні, чотири з плюсом. І зірок цьогоріч туди найбільше приїхало. Чи стане захід помітним у Європі, залежить не від організаторів. Для цього необхідний якісний український кіноконтекст. Коли чеське кіно було на високому рівні, фестиваль у Карлових Варах дуже цінували. Подивився в Одесі "Меланхолію" Ларса фон Трієра. Вважаю цей фільм найбільшою кіноподією року.
Третій Київський міжнародний кінофестиваль, вересень:
— Організатори робили велику ставку на Богдана Ступку (у грудні 2010-го пішов із посади президента фестивалю. — "ГПУ"). Але у нього вже не той вік. Якщо вирішать проблеми з організацією, може стати хорошою світською подією з прем'єрами та зірками.
41-й київський міжнародний кінофестиваль "Молодість", жовтень:
— Він тримає марку і є найголовнішою кіноподією в Україні. Це конкурс першого фільму. Він має сприяти розвитку українського кіно. Треба започаткувати гранти режисерам-дебютантам. Якщо цього не станеться, фестиваль скотиться на пси.
Коментарі