— Побачите Тараса Шевченка не обрезклим і нещасним. А чоловіком, який своїм духом заворожує, — каже режисер фільму "Тарас. Повернення" Олександр Денисенко, 60 років. 9 березня у київському музеї Кобзаря відбувся спеціальний показ картини.
1857 рік. Тарас Шевченко проходить військову службу в Новопетрівський фортеці, на узбережжі Каспійського моря в Казахстані. Документ про звільнення із 10-річного заслання вже три місяці лежить у командування форту. Із Санкт-Петербурга приїжджає таємний агент із завданням убити поета, за сюжетом.
— Шевченко не зрадив Україну, не пішов на поступки царському режиму. Ось про такого Тараса Григоровича я знімав фільм, — продовжує Денисенко. — Відштовхувався від двох реальних фактів. Лист історика Олександра Лазаревського в травні 1857-го про амністію Шевченку. І звільнення Кобзаря із заслання лише в серпні. Все решта — вигадка. Хоча стосунки між персонажами збережені. Допомога коменданта форту Іраклія Ускова, симпатія до українського поета його дружини Агати.
Тарас у стрічці не читає поезій, хіба що в маренні, під час тортур у казематах. Перед казахами співає свої гумористичні вірші, а ще б'ється, скаче верхи на конях. Намагається уникнути смерті і змушений шукати свободу в столиці Російської імперії Санкт-Петербурзі.
Зйомки фільму проходили в Києві, Одесі, Білгороді-Дністровському. А також у Мангистауській та Алматинській областях Казахстану. Тараса Шевченка зіграв 37-річний актор київського Молодого театру Борис Орлов.
— Під час зйомок уперше побував у Казахстані, — розповідає Орлов. Це інша планета. Із казахами було важко знайти спільну мову. Наприклад, вони не розуміють гумору. Пересічні казахи знають Шевченка як місцеву туристичну принаду. Бо там є його музей. Прості люди, побачивши на мені червоні погони, казали: "О, так він все-таки був червоноармійцем".
Також у фільмі зіграли Богдан Бенюк, Юрій Шульган, Ганна Топчій. Музику до кінокартини створив Мирослав Скорик.
— Шевченка зобразили живою людиною, — після перегляду враженнями ділиться поетеса 54-річна Олена Голуб. — Не боявся сказати царським солдатам: ви невільні, а я вільний. Багато чого не знала про життя Шевченка періоду заслання. У фільмі показали, з якою повагою він ставився до жінок.
Бюджет стрічки 44,8 млн грн.
У кожного українця Шевченко свій
Дата виходу фільму "Тарас. Повернення" в українських кінотеатрах невідома. Досі не знайшли прокатників, — каже продюсер картини Володимир Філіппов, 51 рік. — Великі компанії нам відмовили. Хтось обпікся на українському кіно або має в планах інші стрічки. В моїй практиці такого не було, щоб картину не брали в прокат. Наша мрія — показ у кінотеатрах, починаючи з 7 травня, бо цього дня Шевченка викупили з кріпацтва. І демонструвати до 22 травня, коли відбулося перепоховання. Березневими днями виходити на екрани — самогубство. Усі кінотеатри завалені комедіями. 8 березня святкується більше за Шевченківські дні. В стрічці Володимира Денисенка багато режисерської інтерпретації. Навіяна не історичними фактами, а віддзеркаленням уявлень про Тараса Григоровича. У кожного українця свій Кобзар. Цей фільм показує, що може бути і неканонічний Шевченко.
4 
35413
Коментарі