Англійсько-український квартет "Джуліан Томас і Друзі" здійснив тур на підтримку альбому "Making waves" ("Пускаючи хвилі"). Минулого четверга музиканти концертували в етно-джаз клубі "Лялька" Львівського мистецького об"єднання "Дзиґа".
— Диск присвячений Україні, зітканий із емоцій і вражень, які британці пережили в нашій державі, — розповідає 39-річний трубач Олег Баковський.
Він єдиний українець у гурті. Окрім 45-річного вокаліста та композитора Джуліана Томаса, виступають також 29-річний Стів Наттера (гітара, контрабас) та 31-річний Ґлен Гюїс (піаніно).
— Ми вже три роки співпрацюємо. В Україні виступаємо п"ятий раз, — веде далі Олег. — Усі 13 композицій записали у Лондоні наприкінці жовтня. Диск уже готовий, зараз тривають переговори щодо його тиражування.
Концерт у "Ляльці" починається о пів на дев"яту вечора. Джуліан Томас виходить у легких кедах і чорних штанах. Поверх білої футболки під чорним піджаком великий срібний хрест.
— Добрий вечір! Усе ще Різдво в Україні? — питає англійською й киває на ялинку в кутку сцени. — Холодно у вас.
Починають грати. Томас співає: "Без тебе холодно в моєму житті". Тексти та музику він пише сам. Піаніст, гітарист і трубач лише інтонують його голосову партію. Рефрени пісень Джуліан наспівує по кілька разів, то пришвидшуючи, то сповільнюючи темп — дає партнерам достатньо часу для джазових імпровізацій. Робить кілька ковтків негазованої "Бонакви", зістрибує зі сцени і широкими кроками йде поміж столики слухачів, плескає в долоні. Публіка помалу заводиться.
— А ця пісня присвячена моєму батькові, — каже хрипким голосом та сідає на край сцени.
Стів Наттер акомпонує на гітарі. Джуліан закінчує рефрен, контрабас із гуркотом падає з підставки — порвалася струна. Томас не перериває співу. Потім скидає піджак.
— Дограємо на тому, що залишилося, — підбадьорює друзів під час 20-хвилинної перерви.
Офіціанти "Ляльки" приносять музикантам по келиху холодного пива.
Офіціанти "Ляльки" приносять музикантам по келиху холодного пива
Після 12-ї композиції Томас низько вклоняється та йде зі сцени. Оплески не стихають. Хтось горланить "Юкрейн!". За хвилину квартет виходить на біс. Джуліан співає: "Моя любов — це Україна". Після останньої ноти геть захриплим голосом дякує і просить відпустити його зі сцени.
Манера співу вокаліста схожа на Стінґову.
— Ви знайомі зі Стінґом? — цікавлюся після концерту.
— Ні! Але часом трапляється, що одного вечора він виступає у клубі, а наступного — я, — зводить на жарт Джуліан. — Сингл "Україна" із цього диску я написав на мелодію Стінґової пісні "Le Bell Dame Sans Regrets". Уже домовилися із його гітаристом Домініком Міллером про авторські права.
У грудні квартет Джуліана Томаса виконував композиції з диску на сьомому міжнародному фестивалі "Jazz Bez 2007". Тоді Стів Наттер обіцяв кинути палити.
— Горілка у вас дешева, і сигарети, — повагом насипає тютюн у самокрутку. — Ну ніяк не виходить!
Після концерту тріо Джуліана Томаса поїхало відсипатися до "Ґранд-готелю". Наступного ранку музиканти подалися до Луцька — о шостій вечора представляли свій альбом у місцевому драмтеатрі. У суботу англійці вирушили додому.
4 
35413
Коментарі
1