— Багато українців з Одещини, Миколаївщини, Херсонщини шукають роботу на іноземних суднах. На це їх штовхають ті самі причини, з яких жителі Західної України працюють у Польщі, Чехії, Угорщині. Дехто вважає, що це дуже просто — поїхати в море, швидко заробити і повернутися. Хотілося розвінчати міф про легкі гроші, — каже Ольга Мельник, 29 років.
Вона народилася в Білгороді-Дністровському на Одещині. Вивчала історію в Києво-Могилянській академії. В чернівецькому "Видавництві 21" готують до друку її першу книжку "Життя на кораблі. Сім місяців добровільного рабства". Авторка розповідає історію своєї 7-місячної роботи офіціанткою бару на американському круїзному лайнері.
Щомісяця вдавалося заробити майже $2 тис. — 54,1 тис. грн.
— Щодня працювала по 12–14 годин, без вихідних. До того офіціанткою ніколи не була. Часто приносила замовлення не тим або розливала напої на гостей. У ресторанах на суходолі офіціант обслуговує тих, хто готовий зробити замовлення. На судні ж потрібно самому ловити клієнтів. Якщо вийти на зміну в правильний час, за півгодини можна заробити більше, ніж за цілий день. Зарплатня залежала лише від кількості замовлень.
Під час круїзів Ольга Мельник побувала у Великій Британії, Норвегії, Ісландії, країнах Балтії та Середземномор'я, на Карибських, Азорських та Канарських островах.
— На поїздку я наважилася, щоб побачити світ. Книжку вирішила написати через рік після закінчення контракту. Зробила її у вигляді подорожнього щоденника. Старалася максимально послідовно описати свої враження від життя на кораблі, щоб читач міг пережити це разом зі мною, — продовжує Ольга Мельник.
Під час круїзу в Ольгу закохався індонезієць Ньюман, який працював барменом. Удома мав дружину й трьох дітей. Зламав руку й поїхав лікуватися на батьківщину, не дочекавшись завершення контракту. Бармен Коллін на Ямайці мав шістьох доньок від різних жінок. Роками не бачив дітей, працюючи в морі.
— Книжка "Сім місяців добровільного рабства" буде особливо цікава тим, хто любить достовірні факти й відважне занурення в реальність. Авторка потрапила у замкнений простір, своєрідну модель світу, зі своїми неписаними законами й правилами. Національний склад персоналу корабля, де працювала Ольга, нагадує Вавилон. Люди з різних куточків світу пізнають одне одного — через численні інциденти, конфлікти, діалоги. Вчаться виховувати в собі готовність вирішувати проблеми, бачити їх під іншим кутом. Представники різних культур, з відмінними морально-етичними уявленнями, переконаннями, вчаться домовлятися, — каже літературний критик Інга Кейван, 40 років.
Зараз авторка книжки "Життя на кораблі. Сім місяців добровільного рабства" Ольга Мельник працює перекладачем.
Коментарі