— У Румунії українська мова збереглася такою, яка була сотні років тому, — каже 58-річний Володимир Денисенко, директор видавництва "Друге дихання". Тут вийшла прозова збірка "Незнайомка у фіалковій сукні" Михайла Трайсти, 52 роки.
— Письменник народився в Румунії, але вважає себе українцем, — продовжує Денисенко. — Родом із села Верхня Рона на Мараморощині. Цей край завжди був заселений українцями. Місцеві вживають слова, які в нас давно зникли. Мова там ніби законсервована, не заяложена штампами. Після Другої світової одна частина Мараморошу відійшла до Румунії. Друга залишилася на Закарпатті.
До книжки увійшов роман "У ніч на святого Андрія". У доньку польського підприємця закохується художник, за сюжетом. У пориві ревнощів він перетворюється на вовкулаку, роздирає кохану. Раз на кілька років виходить з могили і забирає життя когось із жителів села.
Також у книжці вмістили повість "Незнайомка у фіалковій сукні", оповідання "Гуцульська душа" і "Чічка".
— Трайста пише про життя гуцулів у Румунії. Досі вірять у мавок, привидів. Водночас твори Трайсти європейські, бо в них є інтерес до інших культур. У романі дія відбувається 1901 року, коли Мароморош був частиною Австро-Угорської імперії. Населення було неоднорідне. Тому й герої різних національностей — крім русинів і румунів, є угорці, німці.
У Румунії, серед усіх європейських країн, найпотужніша — українська література. Крім Трайсти, українською пишуть Микола Корсюк, Михайло Михайлюк, Корнелій Ірод, Магдалена Ласло-Куцюк.
Михайло Трайста редактор українських журналів "Наш Голос", "Волоська Ротонда". Має дві освіти — журналістську та філологічну.
— Українську філологію вивчав у Бухаресті. Розповідав, що там ця спеціальність є престижною. На ній навчаються переважно румуни. Якщо володієш українською, то без роботи не залишишся. Влаштовуються митниками, прикордонниками, йдуть працювати в українські компанії.
Книжка "У ніч на святого Андрія" коштує у книгарнях 90 грн.
6 
35413
Коментарі