Які книжки готують українські видавництва 2016-го

"АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви" – "Клуб сімейного дозвілля"

Понад сотню інтерв'ю ввійшли до книжки "АД 242". Проект "Радіо Свободи" розповідає про 242 дні боїв у аеропорту Донецька 2014 року. Або в АДу, як його назвали оборонці летовища. Це майже 60 свідчень кіборгів, коментарі військових експертів та аналітиків з України, Росії, США й Канади. Фотографії надали учасники оборони Донецького аеропорту та кореспондент The Los Angeles Times Сергій Лойко.

"Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів", Вольфґанґ Шивельбуш – Видавництво Анетти Антоненко

"Кожна англійська родина в другій половині XVII століття споживає коло 3 літрів пива на особу щоденно. Це стосується й дітей", – таку статистику наводить німецький історик культури Вольфґанґ Шивельбуш у книжці "Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів". Пивоваріння було частиною кожного домашнього господарства. А пивний суп – звичним сніданком. Тоді ж у Європі стають популярними нові гарячі напої. Каві приписували різні властивості. Зокрема – здатність протвережувати і викликати імпотенцію. Жінки навіть підписували петиції проти кави – бо вона "робить чоловіків такими ж безплідними, як пустелі, звідки цю лиховісну ягоду буцімто привозять".

"Tattoo. Читання по очах", В'ячеслав Васильченко – "Клуб сімейного дозвілля"

 

– Нарешті в українській популярній літературі з'явився детектив принципово західного зразка. Це коли нема нічого зайвого. На вбивцю герої та читач натраплять там, де найменше шансів із ним перетнутися. Закручена, але не переплутана історія, – розповідає 45-річний письменник Андрій Кокотюха про детектив В'ячеслава Васильченка "Tattoo. Читання по очах". На 512 сторінках йдеться про вбивство майстра тату в Донецьку. Його знаходять із виколотими очима й ножем у серці. Цей випадок привертає увагу редакції кримінальної хроніки "Презумпція", де працює журналіст Богдан Лисиця. Коли він їде в Донецьк розслідувати справу, в Торезі стається ще один злочин.

Decommunised: Ukrainian Soviet Mosaics, фото Євгена Нікіфорова – видавництво "Основи"

Сотні радянських мозаїк по всій Україні сфотографував киянин Євген Нікіфоров. Їх збере в англомовній книжці "Декомунізовані: Українські радянські мозаїки".

Почав зі столиці, потім подорожував областями. Наприкінці серпня 2015-го вирушив до Вінниці:

– Найвідоміша мозаїка – робота на вулиці Козицького у самому центрі міста, – згадує Нікіфоров. Панно містить радянську символіку та георгіївську стрічку. – Я сфотографував її в перший же день. А наступного, напередодні Дня Незалежності, невідомі облили роботу чорною фарбою. Ще через кілька днів її закрили державним прапором. Так протягом тижня побачив зміни, що стали наслідком народної "декомунізації".

"Чому нації занепадають?", Дарон Асемоглу, Джеймс Робінсон – "Наш формат"

"Моя наступна книжка для Року книг – "Чому нації занепадають" від Дарона Асемоглу та Джеймса Робінсона. Досліджує стимули процвітання, економічного розвитку й ліквідації бідності", – написав у вересні 2015-го на своїй сторінці Марк Цукерберґ. Біля допису засновник Facebook розмістив фото, де читає електронну книжку поряд із білою угорською вівчаркою Звіром.

Автори економічного бестселера досліджують причини розвитку й занепаду країн.

"Що таке українська література?", Леонід Ушкалов – "Видавництво Старого Лева"

"Що робить людину щасливою? Різні речі. Наприклад, спокій. 4 липня 1857-го Шевченкові наснився сон, начебто він зустрівся в Москві з Михайлом Щепкіним (актор, якому Шевченко присвятив поему "Неофіти". – "Країна"). Друзі почали говорити про театр, літературу. І він нібито спитав Щепкіна, чому той не продовжує своїх "Записок артиста". Їх початок надрукував ще понад 10 років тому. А Щепкін начебто відповів: "Моє життя протекло так тихо й щасливо, що нема й про що писати", – нагадує 59-річний харківський літературознавець Леонід Ушкалов у збірці есеїв "Що таке українська література?"

"Ромео і Джульєтта", Вільям Шекспір, переклад Юрія Андруховича – "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га"

– Я дошліфував деякі моменти перекладу, дуже уважно дослухаючись до побажань Івана Малковича. Він не тільки видатний видавець, а й стиліст. Тонко відчуває слово, – розповідає 55-річний письменник Юрій Андрухович. Над перекладом "Ромео і Джульєтти" працював із 2007-го. Завершив його чотири роки тому. Весь цей час над ілюстраціями до видання працював художник Владислав Єрко, 53 роки.

"Номінація", Юрій Іздрик – "Видавництво Старого Лева"

52 прозові тексти 53-річного Юрія Іздрика ввійшли до книжки "Номінація". Серед них "Острів КРК", "Коридор", "ТАКЕ", "Воццек" та інші. Автор доповнив їх власними ілюстраціями. Книжка має вікове обмеження для читачів: від 18 років.

Вірджинія Вульф "До маяка" – Видавництво Анетти Антоненко

Чотири книжки Вірджинії Вульф увійшли до сотні найкращих британських романів, за версією Бі-Бі-Сі наприкінці 2015-го. Друге місце у списку посів роман " До маяка". Українською вийде в перекладі Ірини Шувалової.

"Одіссея найкращого сищика імперії", Владислав Івченко – "Темпора"

Звіт про роботу над п'ятою книжкою пригод "найкращого сищика імперії" Івана Карповича Підіпригори вів у Facebook сумський письменник Владислав Івченко, 39 років:

"29 жовтня. Сім сторінок Івана Карповича-5. Щось у мене по сім тільки виходить. Бо карколомний сюжет, треба багато вигадувати. Зараз оно Івана Карповича ледь на білого коня не присадили, дивом відкараскався.

7 листопада. 11 сторінок. Іван Карпович нарешті виривається із задушливих обіймів Російської імперії, але для цього доводиться пережити пригоди на морі. Далі окупована болгарськими військами Румунія, зрада, арешт і зустріч у тюрмі.

20 листопада. 10 сторінок. Написав би більше, але пацанчики запрошують на вживання. А доки Іван Карпович у Барселоні й там на нього сипляться сюрприз за сюрпризом. Не встигає, бідолаха, відбиватися.

4 грудня. Ну що – п'ята книжка пригод Івана Карповича готова. 12 історій. Більше приводів реготати, аніж лякатися. З кожної можна знімати круте кіно".

×