Це робота про багатонаціональність України. На лавці над Дніпром сидять двоє єврейських хлопчиків і дві українки. Скраю біля них п'ятий – хлопчина, чию національність важко визначити. Натяк на п'яту колону. Не називав би його сепаратистом. Хоча краватка в нього колорадська, але смужки не вздовж, а впоперек. Тобто ми на ньому хрест не ставимо – цю дитину ще можна перетягнути на свій бік. Він сидить збоку, дивиться скоса – приглядається, ще не визначився, за кого він. Єврейські хлопці визначилися: будемо жити тут, бо це – наша батьківщина.
Роботу назвав "Понад Дніпром". Дніпро – це вісь, що об'єднує й тримає ліво- і правобережну Україну. Річка видніє вдалині, дає роботі настрій спокою.
На картині поставив напис "Понадусе". Часто так роблю – вкладаю у твір подвійний зміст. Усім зрозуміло, що фраза означає: Україна понад усе. Це гасло якраз підтверджує, що національність не має значення, важлива батьківщина. Це й хотів показати цією картиною: після торішніх подій уже неважливо, хто ти за національністю, тепер головне – ти європеєць чи азіат-ватник.
написав картину за три дні. Коли підсохли олійні фарби, зверху покрив полотно прозорим лаком – це називається лесіровка. Такий прийом додає живопису глибину. Саму картину писав у холодних тонах, а лесіровку зробив теплу: крізь прозорий шар проступають холодніші відтінки – це затягує глядача дивитися на картину.
Обличчя дітей нагадують ляльок. Роблю це для підсилення образу, підкреслення його типовості. У них серйозні погляди, бо війна змушує швидко дорослішати. Мій батько розповідав, як у 13 років лишився єдиним чоловіком у сім'ї. Коли вони переїжджали із Середньої Азії до Києва, тягнув дві валізи книжок. У Ташкенті заскочив у потяг займати місця для мами й інших жінок із родини.
Україна в мене завжди постає в жіночому образі. Бо що вона передусім дала світу? Найкрасивіших жінок.
На моїх полотнах Україна – райське місце для всіх національностей. Це хороша стратегія для нашої країни: привабити сюди гроші й найкращих людей з усього світу. Гадаю, так і станеться. Боюся тільки, що не доживу цього побачити.
4 
35413
Коментарі