У проекті держбюджету-2007 на галузь охорони здоров"я передбачено майже 22 млрд грн. Це на три мільярди більше, ніж цьогоріч. Але Міністерству охорони здоров"я все одно мало. Кажуть, не вистачить на реформи.
— Як можна проводити реформу без жодного уявлення про те, що ж відбувається в медицині? — коментує фінансові апетити МОЗ голова Асоціації психіатрів Семен Глузман, 60 років. — Вони мають враховувати думку населення, проводити роз"яснювальну роботу.
Соцопитування свідчать: на сьогодні 80% психічно хворих ніколи не бачили лікаря. Семен Глузман стверджує, що така ж ситуація і в інших галузях медицини.
До того ж ніхто конкретно не знає, що ж ми хочемо отримати в результаті медичної реформи. Одні кажуть про запровадження страхової медицини, інші — про повернення до практики радянських часів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров"я Тетяна Бахтєєва є прихильницею страхування. Сподівається, що до кінця року парламент проголосує за відповідний закон у першому читанні. Ним передбачено, що за пенсіонерів та малозабезпечених внески платитиме держава. З інших братимуть десь по 30 грн на місяць.
У медицині має бути як у бізнесі
Натомість колишній міністр охорони здоров"я Юрій Спіженко, 56 років, вважає: голова Верховної Ради Олександр Мороз не дозволить провести страховий закон, бо це суперечить програмі його Соцпартії. Спіженко прогнозує, що найближчі десять років реформ у медицині не буде. Бо вони не потрібні тим, хто має їх проводити. А саме — владі та лікарям.
— Наші високопоставлені чиновники лікуються за кордоном. Навіщо їм реформи? — риторично запитує екс-міністр. — Лікарі теж не зацікавлені у змінах. Бо серед них відсотків з десять професіоналів, решта — переважно неконкурентоспроможні.
Спіженко переконаний, що реформу треба почати з повернення до профілактики хвороб, діагностики. На селі — до фельдшерсько-акушерських пунктів. А ще — з суттєвого підвищення зарплат медикам.
Радник міністра охорони здоров"я Володимир Рудий, 47 років, найголовнішим бачить надання медустановам фінансової та адміністративної самостійності. Тоді реформа буде природною реакцією на нинішню ситуацію з боку лікарів. Образно кажучи, лікарня сама має визначитися, витрачати гроші на аспірин чи на анальгін.
— Державі все одно, у кого купувати медичні послуги. Головне — їхня якість. У медицині має бути як у бізнесі, — каже радник міністра. — Повинна існувати рівна конкуренція між державними та приватними установами та лікарями.
А загальна думка експертів така: реальні зміни у медицині можливі тоді, коли на законодавчому рівні визначаться, платна у нас медицина чи ні.
3 
35413
Коментарі