Пʼятниця, 15 березня 2019 07:45

В Україні стартує деколонізація

— Попри декомунізацію в Україні залишилися багато аспектів, що Москва може використовувати для поширення впливу. Росіяни завжди спекулювали питанням національної пам'яті й історії для виправдання своєї агресивної політики, — говорить керівник Інституту національної пам'яті України Володимир В'ятрович, 41 рік. Цьогоріч установа планує розпочати в Україні деколонізацію — звільнення від історичних символів Російської імперії.

— Мова про ХVІІ — ХVІІІ століття, коли частина нашої території була колонізована Московською імперією, — продовжує В'ятрович. — Насамперед, ідеться про південь і схід України. Росіяни історію подають так, ніби до появи на цих територіях Російської імперії, вони не мали свого минулого. Сучасна кремлівська пропаганда використовує це для поширення впливу на Україну. Важливо позбавити Кремль цієї можливості.

Чим деколонізація принципово відрізнятиметься від декомунізації?

— Це подібні процеси. Ми намагаємося усунути історичний вплив ворожої держави на наше сьогодення. Але під час декомунізації ми могли опиратися на успішний досвід посткомуністичних держав Східної Європи. У випадку деколонізації не маємо безпосереднього аналогу. Тому потрібна масштабна дискусія — щоб чітко сформувати план дії. Декомунізації, що оформили в законопроект 2014-го, передували жваві обговорення 1990–2000 років. Про деколонізацію починаємо говорити тільки зараз.

Її пріоритети та напрямки сформуємо в ході дискусії з істориками, представниками громадськості. Збираємося позбавити Україну прямих імперських символів. Це можуть бути назви населених пунктів, топоніми, пам'ятники. Насамперед, варто зосередитися на пов'язаному з військово-політичними діячами Російської імперії, які сприяли перетворенню України на колонію. Не йдеться про культурні пам'ятки тих часів.

Ви говорили про перегляд дат заснування міст. Наприклад, Дніпра, Одеси, Павлограда.

— Російська пропаганда ­позиціює міста східної та південної України як створені за часів імперії. Москва використовує цю перекручену версію історії для просування своїх претензій на українські землі. Важливо показати їхнє забуте українське коріння. Вони мають набагато глибшу історію, ніж нам намагаються нав'язати.

Які закони треба прийняти, щоб процес пішов?

— Після експертного, всеукраїнського обговорення зрозуміємо — треба приймати окремий закон або достатньо додаткових підзаконних актів до вже чинних.

Як ще можна зменшувати вплив Росії?

— Найдієвіший метод — просування українського культурного продукту: фільмів, книжок. Треба мотивувати людей вивчати й аналізувати історію. Публічно відкривати маловідомі факти з минулого України. Показувати самобутність і незалежність нашої минувшини.

Як оцінюєте результати декомунізації?

— Ми ставили завдання перед собою — позбутися символіки комуністичного тоталітарного режиму — пам'ятників, назв вулиць і населених пунктів. Це виконано. Є й певні недопрацювання. У Києві досі стоїть монумент Миколі Щорсу (один із керівників більшовицької армії, що захоплювала Україну 1919 року. — ГПУ). На щиті Батьківщини-Матері все ще видніються величезні серп і молот. Радянський герб варто зрізати чи закрити. Це технічні питання до інженерів. Складність — у масштабності пам'ятника й об'ємі робіт. Робимо все, щоб усунути ці моменти.

Коли зможемо зробити висновок, що ми остаточно звільнилися від російського впливу на життя України?

— Деколонізація та декомунізація — початкові етапи переосмислення історії та сьогодення Української держави. Набагато важливішим є те, що слідує за ними. Це розвиток, популяризація власної історії та культури.

Західна Україна теж перебувала під контролем імперій — Польської, Австро-Угорської. Чи потрібна деколонізація від їхнього ­впливу?

— Це теж може бути предметом дискусії. Якщо побачимо на заході країни приклади імперського минулого, що можуть використати проти нас, боротимемося з ними.

Зараз ви читаєте новину «В Україні стартує деколонізація». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода