Я противник Української православної церкви Московського патріархату як інституції.
Я знаю прекрасних патріотичних людей серед священнослужителів і прихожан УПЦ МП. Але Московський патріархат назагал, із позиції українського патріотизму, це — організація шкідлива й ворожа.
Та я категорично не сприймаю заборону священикам УПЦ МП служити капеланами в Національній гвардії. Чи може Нацгвардія в особі міністра внутрішніх справ Арсена Авакова відмовитися і від військовослужбовців, які є прихожанами Московського патріархату? Навряд.
Питання це мають вирішувати на принципово іншому рівні. До війни я погодився б із тими, хто виступали проти втручання держави до створення єдиної православної церкви в Україні, проти штучного прискорення процесів об'єднання. Але тепер все інакше.
Заборонити УПЦ МП не можна. Це не вийде без шкідливого рейваху, який нейтралізує будь-які позитивні сторони такого рішення. Тому потрібно створювати нову православну церкву, шляхом об'єднання існуючих. І держава мала би організувати цей процес.
Незадоволені з'являться і в цьому випадку. Але це вже буде інша історія — про протидію церковних розкольників та агентури Москви канонічній та офіційно зареєстрованій новій церковній інституції.
Влітку 2014 року вели переговори про можливість мого працевлаштування в Адміністрації президента України. Я пропонував в якості радника взятися за організацію процесу створення єдиної православної церкви. Попереджав співрозмовника з АП, що перед виборами буде пізно щось робити — починати слід негайно. Але питання було тоді й залишилося зараз — чи потрібно це Петрові Порошенку й українській владі? Набагато простіше заборонити комусь бути капеланами у війську. Але що це вирішує, окрім збурення громадської думки?
Коментарі