Дорожньо-транспортна пригода зі смертельним наслідком у Хмельницькій області напередодні Нового року призвела до звільнення з посади начальника управління Міністерства внутрішніх справ у Тернопільській області. Винуватцем трагедії вважають працівника Державтоінспекції.
Схоже, що трагедія стала логічним продовженням ланцюжка зловживань та корупційних дій тернопільських можновладців. Бо ще як можна пояснити факт перебування в одній автівці трьох посадовців, чиї професійні шляхи не так часто перетинаються? Обставини, за яких вони збили та залишили напризволяще людину, з'ясує слідство. Зрештою, як і дізнається відповідь, чому одразу ж після ДТП порушники зняли номерні знаки з власної машини.
Перші звістки, що не всі силовики області захищають закон, з'явилися ще 2009 року. Скандал, що спалахнув навколо корупційної діяльності тернопільських міліціонерів, удалося загасити неймовірними зусиллями обласного МВС, місцевих судів та прокуратури. На тернопільські засоби масової інформації здійснювали шалений тиск.
Із відкритого листа співробітників управління оперативної служби та карного розшуку УМВС України в Тернопільській області на адресу МВС України та Генеральної прокуратури:
"Ситуація, яка складається в нашому управлінні, стає загрозливою для життя та здоров'я окремих його співробітників; злочинні вказівки керівництва УМВС унеможливлюють виконання наших прямих функціональних обов'язків та здатні призвести до непоправного.
У тривалому протистоянні нашого начальника з керівництвом Тернопільської ОДА, прокуратурою та СБУ області починається період повного нехтування законом і елементарними відомчими нормативними актами МВС України".
Тоді 2009-го завдяки зусиллям направлених зі столиці працівників Служби безпеки стало відомо, що на Тернопільщині за останнє десятиріччя сформувалася так звана золота еліта — влада місцевих чиновників з ознаками втаємничених організацій на кшталт масонського ордену.
Усе виглядало звично і "пристойно": дехто з можновладців та силовиків підтримують один одного, не даючи ходу резонансним справам. Влада в країні змінюється, а керівники правоохоронних органів області залишаються "при своїх". Фатальне коло почало руйнуватися завдяки зусиллям однієї особистості.
Ситуація почала покращуватися, коли Тернопільське обласне управління СБУ очолив полковник Олександр Радецький.
— Він чітко виконував поставлені службою завдання, — каже заступник голови Київської облдержадміністрації Юрій Чижмар, який керував Тернопільщиною у 2007-2010 роках. — Скарги громадян щодо корупційних порушень я перенаправляв у прокуратуру, міліцію, СБУ. Реакція служби, яку очолював Олександр Віталійович, була миттєвою, без найменшої тяганини.
— Радецький почав системно руйнувати схеми беззаконня і безкарності, що впродовж тривалого часу вкорінилися й існували в певних органах влади області, передусім управлінні внутрішніх справ, — додає народний депутат Орест Муц.
Тернопільські газети часто публікували репортажі про те, як СБУ запобігала поширенню контрабанди, затримувала хабарників-високопосадовців, слідчих міліції, працівників автоінспекції. У березні 2009-го полковника Радецького нагородили орденом Данила Галицького, а через місяць, у неповні 35 років, Олександр Віталійович отримав звання генерал-майора СБУ.
Досягнення молодого правоохоронця викликали протидію. Боротьба Радецького з "перевертнями у погонах" призвела до полювання на нього і його колег. В інтернеті з'явилися публікації з необґрунтованими звинуваченнями на адресу керівництва обласного управління Служби безпеки. Але, як кажуть "собака бреше, караван — іде".
Служба, як коротко називають СБУ фахівці, споконвіку позиціонувала себе як спільнота професійних людей, що діють усупереч сталим "домовленостям". Тому що набір, підготовка та вимоги до силової державної еліти завжди були на порядок вищі, ніж в інших підрозділах силовиків.
— Якось губернатор Чижмар хотів перевірити бойову готовність підрозділу. Провели тактико-стройові навчання, — згадує полковник Сергій Корнійчук, командир 31-ї бригади збройних сил у Тернополі. — Радецький особисто очолював своїх бійців. Був одягнений у камуфляж і сам виконував вправи з автоматом, показував прийоми. Керівник такого рівня на практиці демонстрував майстерність, якої необхідно досягти.
Проте 2010-го Радецького усунули від керівництва. Розповідають, як Олександр Віталійович відмовився від наданої міською владою квартири на користь колеги — батька двох дітей. А родині іншого офіцера СБУ, який загинув під час виконання обов'язків, керівник управління виділив помешкання через благодійний фонд "Честь". За теперішньої бюрократії вдова могла б іще роками чекати у черзі на житло.
Цього року очікують глобального реформування силових відомств країни. Чи стане реформа черговим косметичним ремонтом, чи справді якісно змінить склад силовиків — залежатиме від того, кому довірять утілювати перетворення. Сильній державі завжди будуть потрібні професіонали, які живуть по совісті. Вони захищають інших, вони можуть, не боячись авторитетів, сказати правду. На таких кадрах і будуватиметься держава майбутнього.
2 
35413
Коментарі
1