Бізнесмени відстоюють своє право власності на два торговельні центри у Дніпропетровську, які в них хочуть відібрати у рейдерський спосіб. Проте система, вибудувана роками і в якій ключову роль відіграють "люди у мантіях", опирається. Від того, чи буде її зламано, залежить успіх нової влади.
На 9 квітня в Київському господарському апеляційному суді призначено черговий розгляд апеляції за позовом компаній "Екторнет VII" та "Екторнет XII".
Суть справи така. 2012 року ці дві фірми мали придбати два торговельні центри в місті Дніпропетровськ — на просп. Кірова та вул. Калинова, які належали "Сведбанку". Як майбутнього власника розглядали компанію "Юральянс", але, за умовами договору, спершу викупити центри мали ті самі "Екторнети". "Юральянс" повинен був супроводжувати юридичний бік комерційної угоди, але не виконав своїх зобов'язань вчасно, не підготував документів для БТІ (як зазначено у поясненні "Екторнетів"), і тому від його послуг відмовилися. Проте згодом згідно з рішенням суду першої інстанції (судді Олена Чинчин та Алла Пригунова, які винесли абсолютно однакові за текстом рішення, включно із помилковим копіюванням назв компаній) власником ТЦ має стати "Юральянс". Аргументуючи свої дії необхідністю повернути забезпечувальні кошти, "Юральянс", статутний капітал якого становить лише 54,5 тис. грн, через суд заволодів майном вартістю у $16 млн.
Київський господарський апеляційний суд не поспішає з розглядом апеляції. Колегія суддів у цій справі змінювалася чотири рази — за що відповідає голова апеляційного суду Володимир Андрієнко. 9 квітня справу "Екторнет-VII" розглядатимуть Лідія Рєпіна, Алла Тищенко та Петро Авдєєв, а "Екторнет-XII" — Лариса Смирнова, Людмила Чорна та Євген Шаптала. Додамо, що діяльність суддів по цій справі стала предметом депутатського запиту до Вищої ради юстиції.
Як могло статися, що суди ухвалюють рішення на користь порівняно невеликої юридичної фірми, віддають їй у власність майно, до якого вона не мала стосунку, а після цього відверто зволікають після подання апеляції? Які важелі при цьому могли бути задіяні?
Невелике розслідування дозволяє відкрити завісу. Починаючи з 2013 року, "Юральянс" зареєстрований на Маршаллових островах. Раніше серед його засновників фігурував Олег Бойко, близький до політика Миколи Катеринчука. За даними журналіста Сергія Руденка, вони товаришують зі студентських років. Із Катеринчуком та його родичами Бойко є співзасновником багатьох організацій. Зокрема, вдвох вони створили товариство "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович", яку названо за дівочими прізвищами їхніх матерів. Бойко також входив до списку Блоку Катеринчука на виборах до Київради 2008-го. Втім, така часта зміна колегії суддів може свідчити й про те, що за блокуванням цієї справи стояли корумповані високопосадовці. Чи зміниться ситуація зараз?
Зазначимо, що того самого 8 квітня у Верховній Раді нардепи під тиском громадськості можуть ухвалити Закон про початок очищення судів. Проект передбачає звільнення всієї Вищої Ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голів та заступників голів усіх судів України. 28 березня законопроект прийняли в першому читанні, але в цілому не ухвалили — серед депутатів багато тих, хто чинить опір люстрації. Втім, з другої спроби проект може стати законом.
Від цього залежить, чи працюватимуть в Україні серйозні інвестори. І як наслідок — темпи, якими оживатиме українська економіка. Держава як повітря потребує встановлення чесних правил гри, а не гри правилами. Доки тривають розмови про це, рейдерські схеми відпрацьовують повною мірою, а суддівський корпус та політикум є їх органічною частиною.
— Після процесу очищення судовій системі необхідно передавати реальні важелі самоврядування й незалежності. Без очищення, зі старими кадрами, додаткові гарантії незалежності суддів не працюватимуть у тому ключі, в якому вимагає суспільство, — каже міністр юстиції Павло Петренко.
2 
35413
Коментарі