"Собака був один, і не на борту літака"

 

Iнформаційна пилюка довкола скандалу з компанією "Віззейр" нарешті вляглася. Усі причетні у тій чи тій ролі до подій у Лутонському аеропорту, здається, вже висловилися. Можемо, отже, підбити сякі-такі підсумки у цій неприємній історії. Головними потерпілими у ній, на мій погляд, виявилися не компанія й навіть не пасажири злощасного рейсу Лондон–Київ, скасованого 18 грудня через складні погодні умови. Головними потерпілими стали — вже вкотре! — українська журналістика та, разом із нею, українське суспільство, занурене в каламутне вариво неперевірених фактів, пропаґандистських маніпуляцій та густопсової ксенофобії, підживлюваної на інтернет-форумах професійними ЖЖ-бійцями ефесбешного вишколу.

Інформація, що спричинила скандал, з"явилася ввечері 22 грудня на третьорядному російському сайті travel.ru. Він аж ніяк не належить до новинних, радше — до вузькоспеціалізованих, призначених, у даному разі, для туристів і тих, хто цікавиться подорожами. Проте вже наступного ранку сайт newsru.ua передрукував російський текст, змінивши, щоправда, заголовок "Пассажиров отмененного рейса Wizzair Лондон–Киев выгоняли из самолета собаками и газом" на ще аґресивніший, із провокативною домішкою ксенофобії: "У Лондоні українців собаками і газом виганяли з літака, щоб звільнити його для поляків".

Саме у цій провокаторській, приховано антипольській, антизахідній версії інформація й пішла гуляти сторінками українських видань. Потрапила, зокрема, і на gazeta.ua. Складну й не до кінця прояснену ситуацію було зведено до найпримітивнішого лубка — "наших б"ють!". Праведна ненависть до проклятущого Заходу, який нас упосліджує (й упривілейовує натомість капосних "полячішек"), відразу ж залила кожному щирому українцеві очі. А на форумах, тут як тут, ефесбешні мальчікі заходилися пояснювати хохлам, що нічого ліпшого їх на тому Заході й не чекає, і що там їм, хохлам, так і треба за зраду слов"янського братства, і що справжнє їхнє щастя — авжеж, на Сході. Там їх ані московські мєнти не наб"ють, ані братки не кинуть, ані навіть аерофлотівська стюардеса пальчиком не насвариться.

Українські мас-медіа вже не вперше заковтують московську наживку, бездумно репродукуючи пропаґандистську туфту, за поширення якої в інших країнах Луб"янка викладає піар-компаніям та аґентам впливу чималі гроші. Хохли роблять це безкоштовно — з душевної доброти чи, радше, з традиційної недоумкуватості та професійних лінощів. Бо й невеликого напруження інтелекту — навіть без знання іноземних мов, без зазирання до інших джерел, окрім російських, без висилання власкорів на місце події й марудного обдзвонювання всіх сторін, причетних до цієї історії, — було б досить, аби принаймні засумніватися в об"єктивності запропонованої інформації. А тим більше — у правомірності доволі підленького й безсоромного у своїй жовтизні заголовка, що імітує вболівання за "своїх", хоча насправді лише розпалює ненависть до "інших".

Від дешевих авіаліній вимагати того самого сервісу, що від "Люфтганзи" чи "Аеросвіту", — принаймні наївно

Не можуть, бігме, освічені люди, працюючи в ЗМІ, не знати, що 18 грудня погодні умови у цілій Європі були справді жахливі й сотні рейсів у різних аеропортах було скасовано, а аеровокзали переповнені пасажирами — і то не тільки українськими. Не можуть вони не знати, що "Віззейр" перевозить не лише українців і не лише поляків. На міжнародних рейсах публіка, як правило, міжнародна, а отже, якщо вже англійці когось і виганяли з літака "собаками й газом", то не лише "чужих", а й "своїх". Не можуть вони не знати, зрештою, що дешеві авіалінії на кшталт "Віззейр" саме тому й дешеві, що продають квитки за 30 євро, а не за 300, і тому вимагати від них того самого сервісу, що від "Люфтганзи" чи "Аеросвіту", — принаймні наївно.

Але є й інші деталі, на які фахові журналісти мали б звернути увагу. Зокрема, вся інформація на сайті travel.ru походить із розповіді "очевидця", ім"я якого, однак, ніде не згадується. Натомість у подальших публікаціях він розмножується, тобто перетворюється на множину "очевидців". Так само розмножуються й "собаки", хоча, як з"ясувалося згодом, собака був один і зовсім не на борту літака. Так само з"являється й "газ", яким пасажирів начебто випроваджували з салону. Та насправді ніякого газу там не було — "очевидець" на travel .ru лише бачив, що в пасажирів, які виходили з літака, сльозилися (!) очі.

Ну, і так далі й тому подібне.

Проявивши, крім інтелекту, ще й трохи допитливості, журналісти могли б довідатися, що злощасний літак полетів урешті не до Познані (як стверджує "очевидець"), а до Катовіц, де "Віззейр" має свою технічну базу. І що пілоти справді не мають права на "понаднормову" працю, а тому, просидівши кілька годин у кабіні, зобов"язані — за технікою безпеки — відпочити належний час, перш ніж знову братися за штурвал. І нарешті — що блокування пасажирами літаків у всіх країнах світу є протизаконним, а тому компанія справді має право викликати поліцію і вжити для звільнення літака всіх необхідних заходів.

Усе це, зрозуміло, не звільняє ані британську поліцію від відповідальності за (гіпотетичну) брутальність, ані компанію "Віззейр" від відповідальності за (гіпотетичну) недбалість, нехлюйство та неповагу до клієнтів. Але щоб мати право про це говорити, журналісти повинні бути точними в усіх деталях і відповідальними в коментарях.

Мене, щиро кажучи, куди більш турбують українські компанії й українська поліція, ніж британські чи польсько-угорські. Від західних можна принаймні чогось добитися через суд. Від наших — спробуйте.

×