Росія воює з новою Україною за повернення старої

Кожен українець встиг пожити в двох Українах. Одна існувала з 1991 року по 2014-й, друга — останні п'ять років.

Перша Україна залишалася російською колонією. Для більшості здобуття незалежності було не так цінністю, як даністю. Правом не годувати республіки Центральної Азії. Інакше б Україна не застряла в буферній зоні Росії на наступні 23 роки. На кожних президентських виборах у другому турі не вибирала б між "незалежністю" й "імперією".

Лихоліття закінчилося 2014 року. В момент, коли Росія вирішила, що їй непотрібна напівлояльність колишньої колонії. Кремль хотів поставити крапку в українському питанні. Але домігся зворотного. Вторгнення й окупація стали ударом дефібрилятора. Країна почала проводити ревізію самої себе. Передомовлятися про історичну пам'ять. Сама того не бажаючи, Москва запустила рух, на який Київ ніяк не наважувався. Тепер Кремль відчайдушно намагається виправити помилку.

Усі суперечки про українські пріоритети — це суперечки про норму. Ті, хто вважає нормою стару Україну, — кажуть про території. Хто вважає нормою нову Україну — про суверенітет.

Хочете території? Погоджуйтеся з російськими умовами. Відмовляйтеся від незалежності. Відновлюйте суперечки про кількість мов і національну пам'ять.

Хочете суверенітету? Готуйтеся до довгого протистояння, бойових дій, важких реформ. Зміна правил гри не буває легкою. Реальну незалежність не дарують, а виборюють.

Апелювати до територій зручно. Немає потреби зізнаватися у власній ностальгії за минулим. Немає сенсу розписуватися у небажанні приймати нову Україну. Все це можна витончено камуфлювати розмовами про необхідність миру. Такий підхід виглядає етично вивіреним. Захищає від звинувачень у сепаратизмі. Дозволяє називати незгодних — радикалами й яструбами. "Поганий мир кращий за добру сварку". "Аби не було війни".

Проблема в тому, що війна вже йде. Лінія фронту — один з її проявів. Якщо скасувати окопи — це лише полегшить її ведення для імперії, яка має намір і далі воювати з новою Україною за повернення старої. І для всіх, хто з появою нової України ніяк не може змиритися.

×