— Перші українські антикорупційні закони прийняли 2014-го. Нам треба почекати ще два роки, аби реально побачити, чого досягли нові органи, — говорить політолог Віктор Таран, 40 років.
— Україна впроваджує реформи швидше, ніж це робили інші європейські країни. Західні партнери не раз казали про це. Антикорупційне законодавство в Румунії почало працювати за сім років після його прийняття. Треба час, аби набрати людей, напрацювати практику.
Із 10 серпня в Румунії тривають протести з вимогою відставки уряду. Раніше владна Соціал-демократична партія провела через парламент зміни до кримінального кодексу. Вони пом'якшують покарання за посадові злочини. 9 липня президент країни Клаус Йоганніс звільнив Лауру Кодруцу Кевеші з посади головного прокурора Національного антикорупційного директорату. Її прихильники пов'язують це з розслідуванням проти членів партії.
Кевеші очолила румунський аналог українського Антикорупційного бюро 2013-го. За цей час засудили понад 90 колишніх міністрів, сенаторів, депутатів і олігархів.
— Боротьба з корупцією не тримається на окремій особі. Румунам вдалося створити дієву інституцію. Звільнили керівника, але орган працює, — пояснює Віктор Таран.
— Люди тисячами виходять на вулиці під гаслом протидії корупції. Отже, запит суспільства є. І воно тиснутиме на владу.
За чотири роки ми прийняли майже 10 антикорупційних законів. Вони добре прописані, але їх не виконують. Проблема зі втіленням реформ такого роду — це нормально для країн із перехідною демократією. Ми намагаємося створити нову систему. Залишки старої все ще існують. Вони між собою конкурують. У Румунії так само. Боротьба між старими політиками, які намагаються узурпувати владу, і новими інституціями показує, що демократія в нас існує.
Головне — не дати анулювати вже напрацьоване законодавство. Зараз багато політиків говорять, що воно не діє й пропонують усе скасувати. Це найбільша загроза для реформи.
4 
35413
Коментарі
1