Четвер, 10 квітня 2008 17:48

"Продукти й далі дорожчатимуть"

  Ярослав Жаліло: ”Уряд може спробувати комбінований підхід: зміцнення гривні з одночасним збільшенням імпорту”
Ярослав Жаліло: ”Уряд може спробувати комбінований підхід: зміцнення гривні з одночасним збільшенням імпорту”

Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, 37 років, вважає, що ціни на продукти харчування багато в чому залежатимуть від здатності уряду обмежити можливості бізнесу до спекулятивних дій.

Нині в магазинах уже можна побачити м"ясо за 70 гривень і ковбасу за 90. Чому за останній місяць так усе подорожчало?

— Це пов"язано зі зростанням вартості усіх ресурсів — праці, сировини, енергії. Водночас уже довго ростуть реальні доходи населення. З 2005 року відбувалася невпинна гонитва за збільшенням соціальних видатків. Це призвело до випереджаючого підвищення попиту на товари й продукти над пропозицією. А така ситуація провокує дорожнечу.

Нарешті, впливає світова інфляція. Торік ціни на продукти харчування у світі підвищилися майже на 40 відсотків. А виробник же може обирати, куди йому продавати продукцію — на внутрішній ринок чи за кордон. Зацікавити його можна високими цінами всередині країни.

Продукти й далі дорожчатимуть?

— Перспективи неясні. Звичайно, ціни в будь-якому разі зростатимуть. Надто вже розігнані інфляційні процеси. А на які саме групи товарів і наскільки — це залежить від багатьох чинників. Тому спрогнозувати неможливо.

Уряд намагається вживати заходи щодо зменшення інфляції. Багато залежатиме від того, чи вдасться правильно подолати спекулятивну складову інфляційних процесів. Тобто мінімізувати зловживання монопольним становищем на ринку, завищення торговельних накруток тощо. У підсумку — уникнути інфляційних очікувань. Це й визначить, на який показник вийдемо на кінець року.

Скажімо, вартість молока визначається поточними закупівлями. Оскільки зростатимуть витрати виробників та інфляція, то його ціна потроху підвищуватиметься. Щодо хліба, то ситуація дещо інша. Ціну на соціальні сорти хліба уряд триматиме. Але при цьому збільшуватиметься частка комерційних сортів.

Нещодавно Кабмін обмежив торгові націнки на деякі продуктові товари. Наскільки це ефективно для стримування цін?

— Таким чином можна спробувати збити певний ажіотаж, але довго користуватися ним не слід. По-перше, кінцева вартість продукції все одно ростиме — внаслідок збільшення закупівельних цін. По-друге, швидко розкуповують дешеві товари, на які діють обмежувальні націнки. Та й у торговців зменшується зацікавленість у них. Крім того, ці обмеження негативно впливають на конкуренцію, сприяють концентрації виробництва. Тобто вони протилежні завданням антимонопольної політики в торгівельній сфері. Бо супермаркету легше витримувати обмеження націнки до10 відсотків, ніж невеликому магазину. Тож може відбутися витіснення дрібної торгівлі. А саме вона розмиває монополію великих торгових мереж, дозволяє гнучкіше довести товар до споживача, зменшити кількість посередників.

Чому така розбіжність між офіційною інфляцією і тим, що люди спостерігають у магазинах?

— Ціни на одні й ті ж продукти суттєво різняться і в магазинах. Різні верстви населення мають неоднаковий доступ до дешевших чи дорожчих товарів. Наприклад, мешканцям центру міста важче придбати дешеві товари, бо вони там не залежуються. У великих містах ціни вищі, ніж у містечках чи селищах. Є розбіжності у вартості сортів того ж м"яса.

Не виключено, що на кінець року частка товарів із нижчими цінами збільшиться. Це якщо уряду вдасться розширити можливості роздрібного ринку, зменшити спекулятивні та монополістичні чинники в торгівлі.

Як може вплинути на ціни новий урожай?

— Урожай очікуємо гарний. Уряд сподівається, що це дозволить пригальмувати динаміку зростання цін. Але все залежатиме від того, якими інфляційними очікуваннями керуватимуться ті, хто розпоряджатиметься новим зерном. До того ж уряд захоче поповнити держрезерви для подальшого впливу на цінову політику. Важливим буде й те, як зміцнюватиметься ситуація в світі. Ми не зможемо утримувати набагато нижчі ціни, ніж в інших країнах, бо у нас відкрита економіка.

Ціну на соціальні сорти хліба уряд триматиме

Тому стверджувати однозначно, що новий урожай сприятиме зниженню цін, не можна. Важливіше зробити все можливе, щоб мінімізувати психологічні й спекулятивні чинники.

Хто нині виграє від дорожчання харчів: сільгоспвиробники чи посередники?

— Насамперед, торгівля. Хоча й виробникові щось дістається. Скажімо, з минулого літа помітно зросла закупівельна ціна молока. Але накрутки посередників ростуть випереджувальними темпами.

Чи вступ до Світової організації торгівлі зможе здешевити продукти за рахунок масованого дешевого імпорту?

— Загальне світове зростання цін на продовольство суттєво обмежує такі можливості. Це можливо лише щодо деяких груп товарів — скажімо, плодоовочевої продукції.

Уряд може спробувати комбінований підхід: зміцнення гривні з одночасним збільшенням  імпорту. Тоді його можна було б здешевити. Але в довгостроковій перспективі це небезпечно. Ми мали вже у 2005 році намагання знизити ажіотаж на ринку м"яса за рахунок дешевшої імпортної продукції. Це підірвало вітчизняну м"ясну галузь.

У всьому світі сільське господарство отримує значну допомогу від держави. Як із цим в Україні?

— У нас сільгоспвиробники звільнені від сплати податку  на додану вартість і мають зменшений єдиний податок. Є програми з відшкодування відсотків на кредити. Діє також програма підтримки сільськогосподарського машинобудування. Але потрібні не просто преференції, а система підтримки — так звана "Зелена скринька" СОТ. Вона передбачає, як саме держава може підтримувати аграріїв, а як не може. Нам треба перебудовувати систему підтримки на ефективнішу — скажімо, надавати адресну допомогу на впровадження передових технологій вирощування.

Зараз у розвинутих країнах починають активніше використовувати біопаливо. Чи може Україна скористатися цією ситуацією й активніше використовувати свій аграрний потенціал?

— Подорожчання продовольства у світі пояснюють саме збільшенням використання частки сільгоспугідь і продукції під рослини для біопалива. Його можна робити з етилового спирту, тобто із зерна, буряка, рапсу, олійних культур. Так, Україна може переорієнтувати частину посівних площ на виробництво такої продукції. Але за нинішніх умов це ризиковано, бо може так само призвести до збільшення вартості харчових культур.

Зараз ви читаєте новину «"Продукти й далі дорожчатимуть"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода