Роками чую в дискусіях із колегами, що ми повинні шукати компроміс із Росією. Мене дивує такий підхід. Виглядає так, ніби ми вчинили агресію проти когось, а тепер маємо виторгувати м'якше покарання за свій злочин.
Розмови про компроміс, "який би влаштував усіх учасників процесу" — це згода на те, що ми не жертва, а винуватець. Або ж непублічне визнання нашої поразки.
Ламати голову над компромісним покаранням має той, хто вчинив злочин або програв. Ми не вчиняли злочину й не програли. Наша мета — зміцнення суверенітету й відновлення територіальної цілісності. Саме в такій послідовності. Доки ми не можемо відновити територіальну цілісність на своїх умовах, повну відповідальність за життєдіяльність окупованих територій несе Росія, відповідно до міжнародного права. Це відбувається безстроково, до звільнення цих територій. Тим часом ми зміцнюємося зсередини й будуємо сильну Україну.
За наші вибрики з Росії знімуть санкції, кажуть опоненти. Після принизливого компромісу з Москвою з неї також знімуть санкції. Тільки ще отримаємо руйнівну поразку. Погоджуватися на прив'язку санкцій до компромісів з боку України — ущербна логіка. Санкції мають бути прив'язані до злочину РФ і наслідків.
Варто твердо стояти на фактах та їхній оцінці міжнародним правом. Наша позиція бездоганна, бо правда на нашому боці.
3 
35413
Коментарі