Президентська кампанія розділила виборців. Одні чекають після виборів поліпшення. Інші хочуть, щоб не було погіршення. Перші шукають свого фаворита серед претендентів. Другі готові голосувати за чинного главу держави.
Однак будь-який наступний президент буде гірший за нинішнього. Навіть якщо ним буде Петро Порошенко.
Чекати економічного дива від нового президента не варто. Україна не самостійна у своїй економічній політиці. Нинішня відносна стабільність – це підсумок західної фінансової підтримки. Наслідок того, що Київ виконує домашнє завдання від міжнародних донорів. Перестане – фінансовий кран закриють. Якщо почне знижувати тарифи, друкувати гроші й іншими способами грати в атракціон небаченої щедрості, то стабільність закінчиться. Міжнародні донори за це платити не будуть. Тоді нас чекає інфляція, падіння гривні, держрегулювання цін і дефіцит товарів.
Тому не варто плекати ілюзії. Наступного дня після другого туру українці прокинуться в такій же країні, в якій засинали.
Наступний президент приречений бути слабким, бо його обиратимуть у два тури. А другий – це голосування не "за", а "проти". Він займе крісло не завдяки своїм перевагам, а в силу недоліків конкурентів.
Країна з недовірою його розглядатиме. Медовий місяць очікувань буде коротшим. Рівень недовіри – вищим. Кількість критики – більшою. Простір для рішучих маневрів – вужчим. А кредит довіри з боку виборців – меншим.
Новий президент не принесе миру. Ключі від миру в Кремля, а не в Банкової. Він не зможе визволити українських політв'язнів. Не зупинить похоронки з фронту. Не поверне окуповані території під контроль Києва. Спроби силового звільнення Донбасу призведуть лише до того, що російська армія перестане вдавати, що її там немає. А доля санкційного тиску на Росію буде під питанням. США не раз попереджали про це Київ. Хто б не опинився в президентському кріслі, єдиний спосіб закінчити війну – капітуляція.
2019 року Україна має віддавати борги. Кілька мільярдів доларів підуть на обслуговування держборгу. Доведеться починати каденцію з режиму економії. Це відіб'ється на осінніх парламентських виборах.
Наступний парламент виявиться більш розділеним і дезорганізованим. Буде більше популістів та адвокатів Кремля. Москва спробує посадити в крісло спікера свого ставленика. Реальність вимагатиме непопулярних реформ. А суспільство – миттєвого щастя. Може бути, що нинішній парламент ми будемо згадувати з ностальгією.
2 
35413
Коментарі