Ми — єдині, хто зацікавився реальними причинами спаду виборчої активності й вирішили про це запитати людей безпосередньо. Громадська організація "Успішна країна" 21 жовтня, без купюр, презентувала результати загальнонаціонального опитування "Чому я голосую/Чому я не голосую", що тривало протягом місяця.
Цього дощового осіннього дня в коворкінг-центрі "Щастя HUB" було спекотно в прямому й переносному сенсі цього слова. Головним героєм заходу стали, звичайно ж, фліпчарт-листи… Близько 8 тисяч… Активісти й волонтери показали артполіт-інсталяцію, що підбила підсумки наймасштабнішого загальнонаціонального опитування в історії незалежної України. Цифри говорять самі за себе: 218 123 громадянина України сказали, чому вони голосують/не голосують на виборах.
— Ми хотіли дізнатися, що прості люди думають про ситуацію в країні, про майбутні вибори, як ставляться до політичного життя. У Києві, Чернігові, Харкові, Івано-Франківську, Тернополі, Херсоні, Дніпропетровську, словом, у всіх великих містах країни наші волонтери впродовж місяця збирали думки наших із вами земляків. Ці думки ви зараз і бачите, — каже Ірина, одна з активісток "Успішної країни", — і показує на фліпчарт-листи, що ледь вмістилися у великому залі коворкінг-центру.
Підсумки опитування такі: 61% його учасників готові піти на вибори, бо усвідомлюють свою відповідальність за долю країни. Вони продовжують вірити, що нові люди у владі здатні змінити ситуацію на краще. Також багато хто побоюється, що його голос банально "вкрадуть". Є й така мотивація — "від зворотнього".
Тривожить цифра 39%. Це ті, хто розчарувався в тому, як розвиваються події і не бачить сенсу в поході на виборчі дільниці.
— Коли соціологи проаналізували отримані нами дані, то зробили невтішний висновок. У масштабах країни розчарованих — близько 13 мільйонів, — кажуть активісти. — Ми хочемо, щоб політики нарешті почули голос і відчули біль простих людей.
А в залі, де яблуку було нікуди впасти, гості обговорювали політграффіти. Двоє дівчат — Ганна й Ольга — студентки столичного університету, зупинилися біля фліпчарт-листа, на якому розмашисто великими літерами написано: "Не голосую, бо нема чому. Втратив віру!"
— Ну, це теж не рішення! — каже Ганна і, взявши маркер, дописала після відчайдушного визнання: "Прикро!"
Вона була не єдиною, хто продовжив акцію "Успішної країни". Організатори артполіт-інсталяції встановили в залі чисті фліпчарт-листи. І гості, яких зібралося понад тисячу, розписали їх геть усі.
Основними діючими особами на презентації підсумків загальнонаціонального опитування стали волонтери, які збирали думки людей в містах і селах України.
— Ставлення до нас було дуже доброзичливе. Відчувалося, що людям важко зараз і вони були раді можливості хоча б висловитися. Ми їм це надали. Ті, хто вирішив проігнорувати вибори, вважають, що їх знову обдурили. Ціни зросли, велике безробіття, грошей не вистачає. Чимало хто не бачить перспектив, і це дуже сумно, — розповідає волонтер Світлана, яка працювала в Херсоні.
Головний підсумок акції "Успішної країни" в тому, що її організатори спробували донести до політикуму сподівання українського народу. А вони прості — у суспільстві дозрів запит на нових політиків. Народ готовий видати мандат довіри молодим і незаплямованим у корупційних схемах політичним силам. Але чи з'являться вони в найближчому майбутньому? Втрачати надію точно не треба.
Коментарі