Національна спілка кінематографістів вимагає від влади розробити антикризову програму в галузі кіно. Зокрема, йдеться про державне фінансування галузі, ухвалення закону про збір на вітчизняну кінематографію.
Нині в Україні дедалі більше знімають іноземці, насамперед росіяни. Через таку експансію під загрозою опинилося останнє, що є в українських кіношників, — кіностудії.
— Відбувається справжній геноцид вітчизняного кіно, — каже секретар Спілки кінематографістів Михайло Іллєнко, 59 років. — Іде зачищення територій кіностудій під іноземних виробників.
Однак проблеми виникають не лише через росіян. За словами Іллєнка, з кіностудії ім. Довженка "Київміськбуд" вимагає 10 млн грн — через невиконання угоди про будівництво на її території багатоповерхівки. Цей договір керівництво студії уклало ще 2000 року, за землю "довженківці" отримали від будівельної компанії кілька квартир для своїх співробітників. Але розбудови не було, бо ця земля входить до національного реєстру культурної спадщини. Тому "Київміськбуд" і виставив кіностудії суму, де врахував вартість наданих квартир та прибуток, який втратив через невиконання умов договору.
Грошей немає, тож можуть відібрати 2,5 га території. 16 га хочуть урізати за борги від Ялтинської кіностудії. А прибуткове підприємство "Укртелефільм" намагаються поєднати зі збанкрутілим "Фотоном" разом із боргами останнього.
Директор "Укранімафільму" Віктор Слєпцов, 61 рік, гадає: його студію також можуть визнати банкрутом. Стверджує, що до такого стану її довели штучно. Держава вчасно не фінансувала, борги зростали, "наїхала" податкова. А студія, стверджує директор, нещодавно була технічно переобладнана й цілком працездатна. На її базі можна знімати мультфільми, не гірші як американські "Тачки".
Хочете знайти гроші на фільм — запропонуйте гарний проект
За словами Слєпцова, ситуація спровокована зокрема й запровадженням тендерної системи для кіновиробництва. Тобто державні гроші на кінопослуги дають на конкурсній основі — тому державні кіностудії до них добитися не можуть.
Голова Спілки кінематографістів Борис Савченко, 67 років, уважає, що "творці самі почасти винні в ситуації, яка склалася". Мовляв, із розпадом Союзу українські кінематографісти продовжували жити й працювати за законами радянського кіно. Вчасно не перебудувалися.
— Площі наших кіностудій і їхнє майно — дуже ласий шматочок. І його хочуть відібрати, — переконаний Савченко.
Недержавні кіношники до таких причитань ставляться критично. Колишній директор кіностудії ім. Довженка, нині генпродюсер кіновиробничої компанії "ПРО-ТБ" Віктор Приходько, 50 років, уважає кіно бізнесом, а не задоволенням своїх амбіцій.
— Потрібно припинити фінансування взагалі й оголосити про це привселюдно, щоб не чекали. Хочете знайти гроші на фільм — запропонуйте гарний проект, — зазначає він. — Але ж бажано мати гарну біографію, аби вам повірили. Були впевнені, що ви ці гроші не розкрадете або не знімете на них собачу нісенітницю.
Приходько заробляє гроші самостійно. У вересні на базі побудованої під Києвом приватної кіностудії зніматиме разом із голлівудськими продюсерами художній фільм "Бабин Яр".
— Глядач голосує ногами — іде на цікаві фільми, — розказує Приходько. — От прийшов на "Штольню" або "Аврору". І побачив не те, що очікував. Усе залежить від якості продукції. Й у кіно, й у виробництві горілки.
3 
35413
Коментарі