Партнер юридичної фірми "Данилко, Кушнір, Солтис та Яким"як", член Юридичного прес-клубу Юрій Кушнір, 29 років, вважає ненормальним, коли меншість у парламенті може керувати більшістю.
Чи можна вважати Верховну Раду 5-го скликання неправомочною, а підписи спікера Мороза недійсними?
— Як тільки у Верховній Раді стає менше ніж 300 голосів, вона вважається неправомочною. Нині два блоки провели свої з"їзди, на яких їхні депутати склали повноваження. Тому кількість депутатів зараз менш як 300. Отже, Верховна Рада є неправомочною. І ті закони, які вона зараз приймає, є недійсними. Зокрема закон "Про державні закупівлі", який спричинив багато галасу.
Унітарні держави зазвичай двопалатних парламентів не мають
Щодо самих депутатів, то вони мають повне право продовжувати здійснювати свої повноваження — ходити на роботу, отримувати зарплату, їздити у відпустки. Працювати доти, доки не приймуть присяги депутати нового скликання. Тому як народний депутат Олександр Мороз має право підписувати заяви. Та він уже не може діяти від імені парламенту як органу.
Чи можуть бути після проведення дострокових виборів знову перевибори?
— Така загроза реально існує. 151 новообраний депутат складе після дострокових виборів свої повноваження, і парламент знову стане неправомочним. Знову треба буде проводити дострокові вибори. Парадокс у тому, що все це буде юридично правильним.
Тому потрібно терміново вносити зміни до законодавства. Як мінімум до закону про вибори народних депутатів, а як максимум — приймати нову Конституцію. Бо ненормальною є ситуація, коли парламентська меншість може керувати більшістю, паралізувати один із основних органів державної влади.
Це все через внесені 2004 року зміни до Конституції?
— Поштовхом до виникнення такої екстремальної ситуації та загрози перевиборів дійсно стали такі зміни. Їх приймали похапцем, не до кінця продумали. Це дозволяло політичним силам трактувати їх на свою користь.
Для розв"язання проблеми треба створювати спеціальну конституційну комісію. Але спершу слід дослідити, до якої саме політичної системи нині тяжіє українське суспільство. Потім мають зібратися представники всіх трьох гілок влади, фахівці, експерти з конституційного права, опрацювати все це та подати на розгляд Верховної Ради проект нової чи зміни до чинної Конституції.
Інший варіант — Конституцію приймають на референдумі як акт прямої дії. Зараз саме йдуть дискусії, який варіант є кращим.
Чи можливе проведення референдуму щодо Конституції разом із достроковими парламентськими виборами?
— З юридичного погляду можливо. Якщо буде повністю дотримано процедуру проведення обох заходів, то виборам нічого не загрожуватиме. Але можуть виникнути організаційні проблеми. Адже Центральна виборча комісія муситиме займатися одночасно підготовкою й одного, й іншого.
Що думаєте про пропозицію президента створити в Україні двопалатний парламент?
— Це недоцільно. Унітарні держави зазвичай двопалатних парламентів не мають. А якщо мають, то це зумовлено історичним розвитком країни.
Кажуть, що верхня палата повинна представляти інтереси регіонів. Але ж можна запровадити пропорційну систему виборів із відкритими регіональними списками, і потреба в створенні другої палати відпала б сама собою. Територія України була б поділена на округи. В межах певного округу виборці визначали б, хто з представників конкретної політичної сили міг би представляти інтереси їхнього регіону у Верховній Раді.
На словах підтримку запровадженню регіональних відкритих списків заявляли представники різних політичних сил — як із помаранчевого табору, так і біло-блакитного. За такої системи до парламенту потрапляло б значно більше представників регіонів. А так половина нинішнього депутатського складу представляє Київ.
Чи можна сподіватися, що наступна Верховна Рада буде якіснішою за своїм складом?
— У ній залишаться всі нинішні партії, під питанням хіба що соціалісти. Конфігурація сил в парламенті загалом також не зміниться. Але зміниться ставлення депутатів до своїх виборців. Тепер вони вже не наважаться так відверто зраджувати їхні інтереси як через голосування за відповідні рішення, так і переходячи з однієї фракції в іншу.
2 
35413
Коментарі