— Політики не роблять ставку на молодь як на виборця. Вони кричатимуть про пенсії і субсидії, бо бабусі більш політично активні. Це замкнене коло, — каже засновник громадської організації "Соціал-демократична платформа" 33-річний Богдан Ференс.
22 листопада оприлюднили результати соціологічного опитування "Українське покоління Z: цінності й орієнтири". Ініціював дослідження Центр "Нова Європа" та Фонд ім. Фрідріха Еберта. Опитали 2 тис. респондентів від 14 до 29 років в усіх районах України, окрім окупованих.
— Лише 45 відсотків наших опитуваних із правом голосу реалізували його на минулих парламентських виборах. Молоді українці не цікавляться політикою. Не бачать серед представників влади людей, які могли б відстоювати їхні інтереси, — продовжує Богдан Ференс.
— Пасивне ставлення молоді до політики — загальний тренд. У Грузії й Молдові така ж ситуація. Та коли в цих країнах відбувалися важливі зміни, молодь відігравала ключові ролі. Десь більш радикально, як у нас під час Революції гідності, десь менш.
Раніше була велика різниця між західними молодіжними організаціями й нашими. Зараз її немає. Інформаційні технології подолали бар'єр. У деяких аспектах наша молодь навіть креативніша. У Німеччині й Великій Британії організації від політичних сил функціонують як маленькі партії. Мають сторічну історію. Там є свої кар'єристи, розгалужені структури. Плюс у тому, що є постійне фінансування, досвід роботи. Мінус — це нудно для покоління міленіалів (люди 1980–2000‑х років народження. — ГПУ). Вони готові долучатися до політичних процесів, якщо не вимагатимуть ходити на регулярні збори, писати якісь заяви. Для них головне — щоб було цікаво й корисно. Щоб вони могли розвиватися.
В Євросоюзі помітний спад залучення молоді до політики. Бо не вирішуються її проблеми. Рівень безробіття серед молодих у Португалії й Греції — 45–50 відсотків. Вищий, ніж у нас.
У 2013–2014 роки молодь в Україні задумалася про майбутнє. Почала долучатися до громадського життя. З'явилося багато можливостей. Наприклад, різні безкоштовні тренінги. З іншого боку, це трохи розбестило. Зараз складніше зацікавити, ніж три роки тому. Постає питання реалізації отриманих знань у житті. До того ж міленіали трохи ліниві. Їх потрібно спрямовувати й мотивувати.
Політична еліта все одно змінюється. Є молоді люди в парламенті та в органах місцевого самоврядування. Західні партнери бачать у нашій молоді перспективу. Реформа державної служби спрямована на те, щоб залучати якомога більше її до влади.
Коментарі