Між свободою в Україні і несвободою в Росії — прірва

Усе частіше зустрічаю слово "режим" щодо України. Неймовірно дратує це бажання прибіднитися, виставити свою країну гіршою, ніж вона є.

Вільні вибори, майже безконтрольна свобода слова, змінюваність влади, її гілки розділені, парламент самостійний — це "режим Порошенка"?

Українському президентові є що пред'явити. Наприклад, кадрову імпотенцію. Але не режим. Якщо й використовувати це слово щодо України, то тільки з приставкою "один із найдемократичніших".

Режим — там, за поребриком. Україна з ним п'ятий рік воює. Ви не уявляєте, наскільки велика ця прірва між свободою в Україні і несвободою в Росії. У кожній дрібниці. Зверху до низу.

Бажання безсовісних цинічних популістів усіх мастей кидатися жорстокими словами — режим, газовий або тарифний геноцид — зрозуміле. Але абсолютно незрозуміла готовність суспільства підхоплювати ці звинувачення. Бракує ще серйозно почати вживати термін "хунта".

Україна — вільна демократична країна. З контрольованою владою. З сильним громадянським суспільством. Поклала за свою свободу життя Небесної сотні — саме коли тут намагалися встановити режим. І дві з половиною тисячі життів своїх солдатів на війні. І досі втрачає громадян щотижня. Саме в боротьбі з режимом.

Не вживайте цього слова. Не порівнюйте себе з Росією.

×