Ексклюзиви
Понеділок, 13 серпня 2007 17:36

Книжка Жолдака як виняток із правил

У столичному видавництві "Факт" з"явилася нова книга малої прози Богдана Жолдака "Гальманах".

Назва книжки походить не зовсім і не тільки від звичного слова альманах. Як пояснив авторові цих рядків сам пан Богдан, оскільки збірник авторський, то автор книжки має право трактувати все, як сам захоче.

Отже, з молодіжного сленгу — галь, галюніки, галюни, галіматья, нісенітниця — все слова-родичі.

У цій назві, як завжди у Жолдака, є добряча порція самоіронії. Ба, більше — на початку книжки вміщено розділ "Додаткові назви", у списку їх понад двісті. Й автор каже: якщо комусь не сподобається та назва, що на обкладинці, він може вибрати будь-яку іншу з-поміж тих двохсот додаткових.

Так само, якщо вам не сподобається назва будь-якого оповідання, ви самі можете цю назву замінити готовою — запасною.

До цього всього можна ставитися як до гри, бо воно і є гра.

Але Жолдак таки серйозний прозаїк, часто серйозніший, ніж усі разом узяті його міфи, побрехеньки, містифікації та літературні ігри.

Двоє статистів на зйомках еротичного фільму кохалися по-справжньому

Прочитайте два рядки лаконічної Жолдакової автоанотації: "Це прозова збірка переважно про те, як дві сексуальні самотності нарешті зустрілися, або навпаки".

От-от — якраз "або навпаки".

У цьому можна переконатися, прочитавши оповідання "Ґудзик в нікуди".

Це цілком печальне (і цілком без сексу) оповідання про старого більшовика, якого сам Ленін навчив прати шкарпетки.

Після цього він узявся написати історію партії в піснях. Й осліп від тої дурної титанічної праці. Але скаржиться, що йому вікно затулили портретом Брежнєва. Навіщо сліпому вікно? А на те, що всі люди рівні!

Ось такий зразок іронічної, але не злої прози. Без сексу — якщо не рахувати суто читацької насолоди.

Ні, про секс у книжці теж є! Приміром, ось оповідання "Станіславський" — про те, як двоє статистів на зйомках еротичного фільму кохалися по-справжньому. І тим самим обдурили всю кіноіндустрію, бо їх просили зробити імітацію, а в них таки це вийшло по-справжньому!

Чимось уся книжка нагадує оте оповідання. Вам хочеться легкого необов"язкового чтива? Будь ласка, ось воно, тут навіть назви нібито необов"язкові. Нате, грайтеся.

Отут ви й попадаєтеся — бо це справжня література. У будь-якому разі — не нижче рівня справжності. Нехай навіть цю літературу зараховують до пляжної, трамвайної чи якої хочете.

Вона від цього не стане гіршою, навіть кращою.

Як правило, у нас усе навпаки, й не лише в літературі: самі лише багатообіцяючі імітації.

Тому й пишу про цю книжку — як про один з приємних винятків.

Зараз ви читаєте новину «Книжка Жолдака як виняток із правил». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1173
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода