У престижній старій школі дитині знайомої дали домашнє завдання — написати твір про космонавтку Валентину Терешкову. Це все, що треба знати про ту школу, розповів я у мережі "Фейсбук". Народ вражено закліпав очима: а що тут такого?
Можна ще сперечатися про Булгакова, Висоцького та Цоя. Вони хоча би були проти системи. Хай навіть навчилися в ній виживати і зараз можуть бути культурною зброєю проти нас саме тому, що ми їх любимо і на них виросли. А Валентина Терешкова суперечок не викликає — це і є система. Вона — імперська героїня, що мала бути спільною для естонців, грузинів та узбеків. І, звичайно, для українців.
Постійно відтворюючи імперський контекст, ми виховуємо дітей у розумінні його виняткової цінності. Але він чужий, ворожий. Сучасна Росія не має своїх героїв поза часом і простором імперії. Це ж нав'язується нам. Але ж у Радянському Союзі не все було погано, кажуть нам. Відповідаю: в СРСР були Голодомор і нищення української культури. І цього має бути досить українцям. Скажіть євреям, що в Третьому рейху не все було погано, і готуйтеся почути відповідь.
Можливо, вчителі прагнули прославити жіночий героїзм або жінок у науці й технологічному прориві. Може, вони хотіли підкреслити рівність статей. Але наш час в Україні дає достатньо прикладів жіночого героїзму.
Нам потрібні свої герої, свої історії — жіночі й чоловічі, воєнні, винахідницькі, наукові, політичні, бізнесові, волонтерські тощо. Нам потрібні свої образи не лише з давнього минулого. Революція, війна і виклики сьогодення є достатнім джерелом таких історій.
Імперія починається з прославляння імперських героїв — спільних героїв.
Імперія закінчується з появою власних героїв вільних народів.
Тому українські герої сиділи в Сибіру, гинули у бою чи психушках. Їх не мало бути, і головне — пам'яті після них. Натомість мали бути Валентина Терешкова, Зоя Космодем'янська і Павлик Морозов. Імперські герої — це зброя проти нас. Якщо ви бачите наставлену на ваших дітей — не гайте ні хвилини.
4 
35413
Коментарі