Учора відбувся саміт ГУАМ — організації, яка об"єднує Грузію, Україну, Азербайджан і Молдову. Її створили в жовтні 1997 року. Поширеною є думка, що ГУАМ — такий собі антиросійський проект США.
— Нині ГУАМ на важливому етапі розвитку, — каже заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, 36 років. — Зросла зацікавленість країн в організації. Це стосується участі у вирішенні заморожених конфліктів, тіснішої політичної взаємодії. Однак зависла в повітрі ідея енергетичної співпраці навколо каспійського нафтотранспортного консорціуму. Поки що її не реалізують, навряд чи ГУАМ стане настільки ефективною, наскільки хочуть країни-учасниці.
На думку Чалого, для успішного подальшого розвитку ГУАМ потрібні три речі. Перша — побудова альтернативних напрямків постачання енергоресурсів, а відповідно й забезпечення безпеки такого постачання до Європи. Друга — соціально-економічний розвиток країн-членів і збільшення їхньої інвестиційної привабливості. Третя — сприятлива геополітична обстановка.
— ГУАМ не створювався проти когось, — зауважує експерт. — Однак організація демонструє альтернативний стиль інтеграційного об"єднання на пострадянському просторі. У ГУАМ усі рівні, рішення ухвалюють консенсусом. Це більше нагадує Європейський Союз, аніж Євразійське економічне співтовариство чи ЄЕП.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, 31 рік, дивиться на цю організацію значно критичніше.
— ГУАМ є фактично політичним проектом, — каже він. — Економічна складова, на якій постійно наголошують, не витримує критики. Сподівання на каспійський транспортний коридор, навколо якого й вибудовувався ГУАМ, не виправдалися. Ми не отримали азербайджанської нафти — лише проекти й намагання втягнути Україну в урегулювання кавказьких конфліктів. А наша держава не має там ані економічного інтересу, ані впливу на учасників. Не бачу сенсу участі України в цій організації, доки там не буде чітко означено економічної складової.
4 
35413
Коментарі