Напередодні 1-го вересня мимоволі згадують свої  шкільні роки навіть ті, хто давно закінчив школу. А пригадати й розповісти зазвичай є що. Наприклад — чи ставили вам двійки?

Олена Лукаш, 30 років,

політик:

— Навчалася у школі в рідному Сєверодонецьку. Майже постійно була відмінницею, навчалася із задоволенням. Найбільше подобалися історія, біологія, мови. Важко давалися точні науки. А найбільший страх викликав скелет людини на уроках анатомії. Завжди плутала гомілкові кістки з іншими. За це мала двійку.

Владислав Ващук, 32 роки,

футболіст:

— Загалом навчання давалося легко. Звісно, улюбленим предметом була фізкультура. Після сьомого класу перейшов до спецкласу на Оболоні. Там навчалися Шовковський, Федоров, Баланчук та інші майбутні динамівці. Тренери нас контролювали. Якщо хтось отримував двійку, то змушували бігати штрафні кола. Бувало, що й до тренувань не допускали. Тому всі старалися навчатися добре, а вчителів просили не ставити поганих оцінок.

Юрій Іллєнко, 71 рік,

кінорежисер:

— Навчався я по-різному: був то відмінником, то двійочником. Перший клас у сибірському селі в евакуації взагалі покинув. Коли родина повернулася в Україну, довелося йти до нього  вдруге.  1947 року ми переїхали до Москви, і там мене однокласники регулярно лупили за те, що я говорив українське "г". Якось замість книжок поклав до сумки цеглину і викликав на бійку цілий клас. Семеро потрапили до лікарні, і я разом із ними. Десятирічку закінчив дуже погано і зрозумів, що з такими знаннями до вузу не потраплю. Пішов ще раз до десятого класу вечірки. А потім вступив  до досить престижного Інституту кінематографії.

Оксана Білозір, 50 років,

співачка:

— Я була відмінницею, старанною ученицею, моя фотокартка висіла на дошці пошани. Найбільше подобалися гуманітарні предмети, але любила й алгебру та фізику. Коли траплялися двійки, це для мене була велика трагедія, але водночас і великий стимул. Пригадую, що завжди ретельно готувала на екзамени шпаргалки, хоча жодного разу ними не скористалася. Боялася. Але сам факт, що вони в мене є, надавав упевненості. Виступала на всіх шкільних вечорах із учителем музики і співів Іваном Богдановичем, який акомпанував на баяні. Він був моїм першим дівочим захопленням.

Ігор Ліхута, 46 років,

музичний продюсер:

— Школу  я закінчив  із двома похвальними грамотами. Одну дали за досягнення у вивченні російської й української мов, другу — за знання з історії.  А з фізики, математики, хімії мав трієчки. Але життя показало, що насправді з математики в мене п"ять — гроші вмію рахувати без калькулятора. Хімія, слава Богу, не дуже знадобилася. А фізику завдяки Чорнобилю ми всі вивчили добре. Знаємо, що таке стронцій, цезій і йод-131. 

×