Юлія Тимошенко й Юрій Луценко обіцяють антикризовій коаліції влаштувати в травні "другий Майдан". Але за яких обставин він може відбутися? Чи вийдуть люди на вулицю? І як зреагує влада на можливі масові протести?

Василь ВОВКУН, 48 років, режисер:

— Другого Майдану не буде. Бо двічі в одну річку увійти неможливо. Ті емоції поновити не можна, як не поновлюється ні любов, ні ненависть. Може бути щось інше, але не те. За емоційним станом нації ми переживаємо епоху Руїни. 2004-го Україна була розчарована, але мала надію, а тепер надії нема. Сьогодні, в умовах двовладдя, боротьба буде жорсткішою. Тоді одна сторона протистояння була розгублена. Тому все і пройшло мирно. А нині обидві сторони напоготові й можуть удатися до радикальних дій.

Людмила КИРИЧЕНКО, 57 років, народний депутат від Партії регіонів:

— Юлія Володимирівна їздила до Америки й, звісно, заручилася фінансовою підтримкою. Зважаючи на те, що наші люди дуже бідні, за великі гроші можна спровокувати не один Майдан. Але я впевнена, що за велінням душі люди вже не вийдуть. А от за гроші — так.

Віктор РИБАЧЕНКО, 56 років, керівник Вищої школи реклами, іміджмейкінгу та піару:

— Перший Майдан — як перше кохання. Все було справжнім і серйозним. Окрім організованих речей, був велетенський самодостатній рух людей. Коли це закінчується величезним розчаруванням, душа спустошується. Після цього людина стає більш прагматичною. Майдан-2 можливий уже як подружнє життя. Прийдуть люди, які принципово не сприймають владу антикризової коаліції. Вони будуть готові стояти довго. Але такої реакції спільноти уже не буде. Якщо влада розумітиме, що це політична пастка для неї, то не застосовуватиме сили.

Юлія Рижих, 26 років, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

— Ситуація 2004 року, що призвела до Майдану, принципово відрізнялася від нинішньої. Народ виступив проти фальсифікації результатів виборів. Тепер йому пропонують виступити проти неефективної діяльності обраних ним представників. Це — явище, хоч і негативне, але звичне. Народ не може з "майданівською" енергією реагувати на такі "банальні" процеси.

Олесь Доній, 36 років, керівник Центру досліджень політичних цінностей:

— Акції громадянської непокори, як-то мітинги, маніфестації, демонстрації, можуть бути. Але неправильно було б це називати Майданом-2. Бо такі події можливі лише раз на покоління. У Європі після Празької весни 1968-го наступна революція відбулася 1989-го. Технологічні спроби повторення акції не викличуть масового піднесення. Тим паче, що наявна втома від усіх політиків. Помаранчеві лідери теж не пройшли процесу самоочищення. Тому сумнівно, щоб під їхніми прапорами відбулися масові заворушення.

×