Міністр охорони здоров"я Василь Князевич, 51 рік, називає проривом те, що цього року на медичне забезпечення кожного українця виділено 660 грн.
Які кроки у сфері медицини планує уряд Тимошенко?
— Це запровадження медичного страхування, посилення зв"язку між медичною наукою та практикою, розвиток сільської медицини, поступовий перехід на адресну грошову допомогу для придбання інсулінів хворим на цукровий діабет, удосконалення системи реєстрації ліків та профілактика захворювань.
Коли можливе запровадження страхової медицини?
— Насамперед треба прийняти закон про медичне соціальне страхування та визначитися: як, ким, за яких умов медична допомога здійснюється й скільки коштує. Запровадження закону може розтягнутися на кілька років. Має з"явитися арбітр у стосунках лікаря й пацієнта, готовий платити лікареві за його роботу, а пацієнтові гарантувати якість медичних послуг. Тобто в їхніх стосунках має бути державний контроль.
Чи підійде модель страхової медицини нашій країні, де багато бідних людей?
— Ми маємо надавати медичну допомогу всім: і бідним, і безпритульним. Гарантувати кожному певний її рівень. І платитиме не бідна людина, а страхові фонди. За справжніх бідних сплачуватиме держава. Але спочатку мають бути розроблені стандарти надання меддопомоги для будь-якої людини.
На які безкоштовні медичні послуги можуть розраховувати українці?
— Нічого безплатного не буває — є різні джерела фінансування. Треба визначитися, хто має платити. Держбюджет, тобто ми, платники податків, роботодавець, фонди... А ось невідкладна допомога має бути безкоштовною. Проте треба дещо змінити правили гри: викликав "швидку" без потреби — компенсуй моральні та фінансові збитки.
Чи можна позбутися оплати в конвертах за послуги лікарів?
— Дуже хочу, щоб і лікарі себе добре почували, і люди дякували їм за працю. Але ті стосунки медика й пацієнта треба ввести в нормальне русло. Це етична тема. Поки що я не готовий говорити про неї детально. Десь за півроку буде складено план вирішення цієї проблеми.
Конкурс на посаду сільського лікаря оголошуватиме громада
Як ставитеся до так званих благодійних внесків, які вимагає від пацієнта медична установа?
— Коли з"являться інші підходи у фінансуванні медзакладів, це зникне. Благодійництво повинне бути від душі, а не з-під палки. Ним мають займатися заможні, а не бідні.
Що пропонується для сільської медицини?
— Пропонуємо забезпечити сільського лікаря службовим житлом, машиною та підвищити зарплатню — до 2500 гривень і вище. МОЗ видаватиме лікареві ліцензію на заняття медичною практикою, а громада укладатиме з ним угоду на надання послуг і обслуговування. Саме громада оголошуватиме конкурс на посаду лікаря.
Як розвиватиметься сільська медицина?
— Це будуть сільські амбулаторії, які діятимуть за принципом сімейного лікаря. Одна обслуговуватиме до півтори тисячі осіб. Люди повинні знати: у сільському медпункті їм нададуть першу допомогу, а більш кваліфіковану — у районній лікарні й так далі. Механізм ми розробимо.
Ця програма коштує понад мільярд гривень. Якщо все буде добре, вона запрацює десь через п"ять років.
Чи достатньо фінансується медична галузь?
— Уряд прагне досягти її фінансування у розмірі п"яти відсотків від внутрішнього валового продукту. Сьогодні маємо 3,6. У Євросоюзі мінімум — 7 відсотків. Отож, нині на охорону здоров"я українця на рік припадає майже 660 гривень. Це, я вважаю, прорив. 1992 року цей показник був на рівні 30 доларів.
Чи може вплинути медицина на поліпшення демографічної ситуації?
— Це питання не лише медицини. Воно соціально-економічне. Так, принаймні, є в Європі. Завдання уряду — змінити ставлення до людей похилого віку. Дати їм можливість повноцінно жити, а не виживати після виходу на пенсію. У комплексі покращення життя, матеріальних статків, доступ до нормального лікування, зміна психології подовжить вік українців.
А медицина має допомагати безплідним парам стати батьками, дбати про зниження показників дитячої та материнської смертності при народженні. Тобто відповідати за медичні аспекти демографічної проблеми.
2 
35413
Коментарі
2