Будь-яка місцевість, Каліфорнія чи Африка, уявляється такою, якою її нам показали в кіно. З тим нічого не вдієш. Особливо, коли в Африці чи, приміром, у нас не знімають власного кіно.
Зате в нас (і за нашої участі) знімають багато чого сусіди. І якби при цьому не маскувалися місцеві прикмети, вони є. В українсько-російських чи навіть суто російських серіалах про війну територіальні прикмети — таки наші. Щоб ми не забували, хто звільнив од німців "ету територію".
Ось до Дня перемоги показали такий спільний телесеріал "Смерть шпионам". Це бліда спроба повторити класику жанру — "В августе 44-го". Там доблесні смершівці полювали за кимось, хто мав особливу прикмету — розмовляв з українським акцентом. Тут теж щось таке.
Його застрелив німецький прислужник Борис Гмиря
Байдуже, що про свою належність до душогубів СМЕРШу соромляться згадувати навіть ортодоксальні совєцькі ветерани. Нам зараз цікаві лише територіальні акценти та прикмети.
Місце дії телесеріалу — під Вінницею, де була ставка Гітлера. Тому ближні ліси повні перевертнів-диверсантів, а місцеві дівчата шиють собі труси з німецького парашутного шовку.
Все відбувається біля водойми, яка, мов крокодилами, кишить жирними німцями та їхніми прислужниками місцевого походження. Всі вони живуть прямо у воді! А над водою отаборився підрозділ старого майора Черепахіна. Він схожий на Дуремара з казки про Буратіно. Цей Черепахін нібито наш, бо каже про себе: "Я из ГадЯча!" Але навіть пришелепкуватий пришелець, якщо він справді з Гадяча, міг би знати, що наголос там на першому складі, а не на другому. Далі він розповідає, що в Гадячі є річка Псьол. Правильно, й наголос правильний, бо в односкладовому слові важко помилитися навіть майорові.
Майор каже, що на Пслі ловлять рибу "с помощью етакой хреновинки" й запрошує всіх після війни на риболовлю.
На жаль, майор не дожив — його застрелив німецький прислужник Борис Гмиря. Чому не Шаляпін або хоч Кіркоров — хтозна! Видно, сценарист дещо чув від сексотів, які знали, що наш великий співак Борис Гмиря був на окупованій території, а тому "не совсєм наш".
Ні, у фільмі Гмиря не співак, а лише шулер, шестьорка й алкаш. Якщо ви живете на вулиці Гмирі в Києві, вам від цього дуже полегшає!
Сердитися на це смішно. Будемо вважати, що все це на користь нам. Чому? А тому, що всемогутні телесеріали таки справді створюють певне уявлення про країну. Це симпатично, як голлівудська Африка. Чим погана отака Україна, екзотично-таємнича! Тут, у Пслі й інших ріках, досі живуть жирні німці, тут ловлять рибу "с помощью хрєновинки", а в лісах повно дівчат, які носять труси з парашутного шовку. Зрештою, ми й самі скоро в це повіримо. Аллес гут!
4 
35413
Коментарі