"Всі п'ють, гуляють, а я по викликах"

 

25 із 142 сільських амбулаторій в області не мають лікарів. Третина з тих, хто працює, — пенсіонери. Кожен обслуговує в середньому дві з половиною тисячі людей.

— Я два роки як на пенсії, — розповідає 62-річний Володимир Кучер. Завідує амбулаторією в селі Соколівка Жашківського району. —  Але роботу кинути не можу. В мене, крім Соколівки, п'ять сіл. А це три з половиною тисячі людей. І з сусіднього, Монастирищенського району люди йдуть, бо до мене ближче, ніж до їхньої районки. Як приходять уночі, починають у вікна стукати, щоб уставав швидше. У мене і шибки від того потріскалися.

Із 8.00 до 13.00 Володимир Іванович веде прийом в амбулаторії.

— Сьогодні додому прийшли о сьомій ранку. Жінці ніяк не могли збити температуру понад 40.

Працює лікар на півтори ставки. Має близько 2,5 тис. грн.

— Я старої закалки. Це молодьож зараз іде на роботу, щоб заробити. Для мене головне — пацієнта врятувати, не дивлячись на його фінансовий стан чи другу яку ситуацію. Хороший лікар, щоби спасти людину, переплатить ще й своїх грошей.

Із 13.00 до 17.00 Кучер ходить по викликах. Амбулаторії виділили нову машину. Але нею не користуються.

— Бензину нема. Та й техогляд не пройдений. Треба хоча б 1000 гривень. По викликах доводиться або ходити, або приїжджають самі, забирають мене.

Веранду власного будинку Кучер переробив під кабінет — оббив приміщення пластиком, поставив стіл, сервант, кушетку. В неробочий час приймає пацієнтів удома. Відкриває червоний дипломат, набитий ліками, шприцами, джгутами.

— На крайні випадки тримаю ось — один укол для інфарктників, один для інсультників, — показує. — Дорогі уколи, але якщо, приміром, у першу годину після інсульту зробити — тромб розсосеться, людину можна врятувати.

— Володимир Іванович, шось із горлом не те й дихати важко. Гляньте мене, — заходить до кабінету Василь Бадрак, 40 років.

Лікар оглядає його горло.

— Ангіна. Сьогодні за день уже четвертий випадок.

На аркушику пише назви ліків. Розказує, що і як приймати:

— Оцим препаратом полоскатимеш горло зо три рази на день. Оце треба пити двічі на день.

Молоду жінку медик просить прийти наступного дня до амбулаторії.

— Ось свята були — всі п'ють, гуляють, а я по викликах. Той випив, той щось вкоїв, тому погано. До Нового року амбулаторія на балансі сільської ради була. А тепер ми під районною лікарнею ходимо. Сільська рада на місяць виділяла близько 1000 гривень на медикаменти. А зараз виходить около 400 гривень. Раніше міг кілька пачок узяти того ж анальгіну в ампулах. А зараз — усього кілька ампул. У сусідньому селі Бузівка є релігійна община євангелістів. Вони отримують гуманітарну допомогу, то й амбулаторії трохи допомагають. Ось шприців виділили, шпателів одноразових, джгутів, крапельниць.

×