Ексклюзиви
Четвер, 16 жовтня 2008 15:47

Вільховецькі вчителі агітували за колгоспи

Автор: фото з архіву Надії Коробейникової
  Учителі Вільховецької школи Звенигородського району перед початком нового навчального 1935 року. Тут працював учителем Максим Чорновіл. Після війни вчився його син В’ячеслав
Учителі Вільховецької школи Звенигородського району перед початком нового навчального 1935 року. Тут працював учителем Максим Чорновіл. Після війни вчився його син В’ячеслав

Цьому фото понад 70 років. Перед початком нового навчального року вчителі Вільховецької школи поїхали на конференцію до райцентру Звенигородка, де й сфотографувалися на згадку. Усі вони — колеги Максима Чорновола — батька Героя України В"ячеслава Чорновола. Він залишився у Вільховці, тому не фотографувався. Знімок зроблено 1935-го.

У центрі середнього ряду — директор школи Софійченко. Він був добрим господарником, будував школу та підсобні приміщення. Перший ліворуч у середньому ряду — вчитель математики Василь Бродовенко. Викладав предмет так, як після нього тривалий час ще не робили у Вільховці. Діти любили його за знання. У верхньому ряду в центрі — вчитель праці Петро Поліщук. Педагогічної освіти не мав, був гарним столяром. Саме тому взяли до школи. Ліворуч від директора — завуч і вчитель хімії Пилип Стригун.

Доки зводили школу, діти навчалися у трьох приміщеннях. Найменші ходили до колишніх будинків священиків. Останніх заарештували, а будинки переобладнали під навчальний заклад. До революції у Вільховці було дві церкви.

— Ми тоді батьків майже не бачили, — згадує 83-річна Надія Коробейникова, донька завуча. — Дітей у школі було багато й викладали у дві зміни. Після уроків учителі мусили відробляти завдання партії — ходили попід хати одноосібників й агітували вступати до колгоспу.

Приїжджих учителів селили в одноповерховому старому будинку. Там квартирували чотири вчительські родини.

До батька зайшов молодий чоловік, назвався Максимом Чорноволом

— Якось до батька зайшов молодий чоловік, назвався Максимом Чорноволом, — згадує Надія Пилипівна. — Саме батько й приймав його на роботу, бо директор був у відпустці. Максим Йосипович викладав українську мову. Його дружина Килина Харитонівна — учителька молодших класів. У них тоді був син — Борис.

Традиційних оцінок у школі не було. У табелі писали "відмінно", "добре", "посередньо". Після школи багато хто вступав до вузів.

— Гарно вчилася Леся Гацан, — згадує Надія Коробейникова. — Під час війни вона опинилася в Німеччині. Вийшла заміж за Йозефа Робіне — бургомістра невеликого німецького містечка в НДР. Стала перекладачем. Перекладала твори Натана Рибака, Олеся Гончара, Івана Драча. Коли приїздила, до всіх запросто ходила в гості. Перекладала німецькою "Білу гвардію" Михайла Булгакова, оскільки там було багато українізмів і німецькі перекладачі губилися.

1944 року Максима Чорновола призначили директором школи в сусідньому з Вільховцем селі Гусаковому. 1948-го він знову повернувся до Вільховця. Пропрацював там до пенсії.

Зараз ви читаєте новину «Вільховецькі вчителі агітували за колгоспи». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода