"Ще в жовтні я відчула їдкий запах керосину. Тоді грішила на військових. Думала, вони щось вилили. Але згодом побачила, що рідина разом із джерелом десь із-під землі тече", — розповідає уманчанка 61-річна Валентина Молоканова. — Восени у ставку, куди стікає джерело, подохли жаби та риби.

На околицях Умані, поблизу колишнього військового аеродрому разом із джерельною водою просочується гас.

— Потім гас із водою тече в офіцерський став, — каже жінка. — Саме джерело б"є за кілька метрів від огорожі військової частини і тече Сухим Яром. Раніше ми з нього воду на полив своїх ділянок брали. У мене тут три сотки городу. Хіба тепер поливатимемо? Коли тут восени струмком не вода, а піна йшла.

Їдкий запах гасу відчувається за кілька десятків метрів від місця витоку. Вода зверху має плівку жовтого кольору. Поряд засохли кілька дубів.

— Рослинність пропахлася керосином. Її треба зрубати, — зітхає Валентина Андріївна. — Сухий Яр був улюбленим місцем відпочинку уманчан. Минулого літа ми з джерела воду брали пити. А в озері ловили рибу та полоскали більйо.

Показує в яру пам"ятник 25 тис. євреїв, яких 1941 року розстріляли німці.

— Сюди кожного року приїжджають євреї, кладуть вінки та квіти, — розповідає пенсіонерка. — Торік вони вийшли з автобуса, пройшли кілька метрів, закривши носи хусточками. Униз, до пам"ятного знаку, євреї не спускалися через сморід. Я з сусідкою позносила вінки донизу. Тоді ж помила руки у джерелі, після чого вони покрилися червоними плямами і довго зуділи.

В землю просочилося 480 тонн гасу

Жінка каже: коли зробили аналіз води із джерела, то вміст гасу в ній склав 75%.

— Деякі уманчани приловчилися зціджувати гас. Він же легший за воду, тому його можна черпати ковшиками, — пояснює жінка.

Біля джерела сидить військовий. Збирає гас із поверхні.

— За чотири години зібрав літрів 15. Спочатку важко було дихати, такий сморід, а тепер звик, — говорить 26-річний Ігор. Командування відправило його чистити джерело.

Спочатку чоловік відмовляється говорити. Потім погоджується. Однак просить не фотографувати його, щоб не було проблем на роботі.

Між струмком та офіцерським ставом військові зробили дамбу з цегли та землі.

— На дно дамби поставили дві труби. Керосин легший за воду, він не стікатиме, тому вода джерелом тепер йде чиста. Хоч, ще в струмках Сухого Яру є трохи калюж нафтопродукту. Ми звернулися в Міністерство оборони. Там обіцяли виділити гроші на обстеження ураженої ділянки, локалізацію гасу та очистку території, — розповідає заступник командира військової частини А-3024 Анатолій Ковальчук, 38 років. — Цей гас ще з часів Радянського Союзу. Тоді там був склад пального для літаків. У 1988 році в одному з резервуарів ємністю 1000 кубометрів військові виявили тріщину, крізь яку в землю просочилося 480 тонн гасу. Тоді провели ряд заходів по локалізації витоку. Але деяка частина просочилася крізь землю й утворила там підземні озера. Тепер ґрунтові води піднялися і почали витісняти їх на поверхню.

Військові писали звернення до міської влади із проханням допомогти обстежити ділянку.

— Через кілька днів ми отримали відповідь про те, що наше звернення прочитано. Реальної допомоги не поступило, лише поради, — каже Анатолій Ковальчук.

Державний інспектор з охорони навколишнього середовища екологічної інспекції в Черкаській області 59-річний Ігор Молчан приїхав взяти на аналіз воду та землю:

— Ми не можемо сказати, скільки там (під землею. — "ГПУ") цього гасу ще є, — говорить він. — Щоб знати, треба пробурити і викачати.

Якщо забруднення виявиться серйозним, то пошкоджені дерева доведеться вирубати, а просочений гасом ґрунт замінити.

Від нафтопродуктів вимирає все живе

— Наслідки забруднення гасом такі ж, як і від забруднення будь-яким нафтопродуктом. Навколо водойми не житимуть ані рослини, ані тварини, — пояснює заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем 57-річний Олександр Васенко. — Треба було одразу зробити систему дренажу, яка дає можливість перехопити ґрунтову воду з гасом і відвести її, не давши попасти у водойми. Якщо не вирішити проблему зараз — наслідки можуть бути серйозними. Схожі забруднення вже зустрічалися в Україні в часи СРСР. Це локальна проблема, яку можна вирішити.
На думку Васенка, пасивність виконавчої влади в ліквідації забруднення пов"язана з нечітко організованою роботою її гілок. Треба спочатку знайти організацію чи управління, яке відповідатиме за усунення проблеми.

×