— Коли розпаювали землю, нам землевпорядник не показував договори, і ми не знали, де наша, — розповідає Микола Гончаренко із села Старосілля Городищенського району. — Пізніше, коли роздали документи, побачили, що це старий сад. А замість нас розписався хтось інший.
Чоловікові важко ходити. 14 років він пропрацював на тракторі, окроплював поля отрутохімікатами. Має інвалідність.
— Доки була агрофірма "Світанок", нам платили за пай. А останні два роки з"явився інший орендар і платити не хоче. Мовляв, нашою землею не користується, то й платити немає за що.
Державні акти на право приватної власності на землю старосільцям видали в липні 2003 року. Із 824 осіб 22 виділили ділянки в старому саду.
— Дали тим, хто не зможе чогось добитися, — інвалідам та пенсіонерам. Моя розташована, де росте смородина. Там на 86 сотках усе давно позаростало чагарниками від отакого, як палець, до отакого, — Микола Іванович показує руками товсті стовбури. — Наді мною в селі жартують. Мовляв, купляй карту лісника та торгуй дровами.
Останні два роки землю орендує "ПриватагроЧеркаси". Незадоволені люди звернулися до сільської ради.
— Вивчаю документи, бо на посаді сільського голови тоді була інша людина, — пояснює сільський голова Василь Микитенко. — У документах справді багато незрозумілого. Я їздив до орендарів із листом, щоб допомогли привести пайову землю в належний стан, повикорчовували дерева. Але нам відмовили. Садок не можна було розпайовувати. Багаторічні насадження не є ріллею. Я не проти, щоб людям дали землю із запасу сільської ради. Несправедливо, що вони не отримують плату. Але як це зробити документально, не можу сказати. Звертатимемося до районного керівництва.
7 
35413
Коментарі
1