— Після того як купив авто, посварився з родичами та сусідом, став раніше прокидатися, — каже киянин 27-річний Олексій Полинов. Живе на Харківському масиві.

Півроку тому купив новий "Кіа Сід" з автоматичною коробкою передач. Це його перша машина.

— Автошколу закінчив за місяць до покупки. Толком їздити не навчився, а тітка просить звозити її в супермаркет "Ашан" за піском для кота. Там дешевше на 4 гривні. А мені, щоб з'їздити в той магазин і завезти її назад, треба 140 гривень на бензин. Відмовив. Тітка образилася, не розмовляє.

Сусіду Олексій випадково побив машину. Виїжджав зі стоянки біля під'їзду — зачепив бампером двері його сріблястої "Тойоти Камрі". Сусід сидів за кермом, прогрівав авто.

— Я зачепив двері та здав назад трохи. Сусід заметушився, став виходити. Я хотів від'їхати ще назад, але хвилювався й перевів важіль коробки передач у режим "драйв". Протаранив другий раз його машину. Дядько Сергій осатанів — підбіг, почав кричати й гатити кулаком по даху мого авто. Добре, що я закрився всередині.

Страховики відшкодували збитки Олексієві та його сусідові. Бампер "кіа" перефарбовували у фірмовій майстерні. Але працівники техстанції не поставили протитуманні фари, що стояли там раніше.

— Сказали, їх там не було. Зі скандалом забрав у них. Ставив на іншому СТО за 300 гривень.

Олексій помітив, що після купівлі машини жодного разу не хворів. Хоча раніше часто застуджувався.

— Тепер не буваю серед натовпу. Часто бігав мокрий зі спортзалу додому. З автомобілем комфортніше. У друзів на Борщагівці можу засиджуватися до першої-другої ночі. Раніше дивився на годинник, щоб не запізнитися на останню маршрутку і метро. Таксі звідти обходилося 110-130 гривень.

"Кіа Сід" — низька, 14 см від землі, але Олексія влаштовує. Він жодного разу на ній за місто не виїжджав. Багажником теж користується рідко.

— Буває, тижнями не відчиняю його. Магнітолу рідко вмикаю, відволікає. Краще б замість неї навігатор був. Якось не там звернув на розв'язці й намотав зайвих 20 кілометрів.

З автоматичною коробкою передач легше їздити під час пробок і рушати з місця та під гору.

— В автошколі робив це на "механіці". На світлофорі газу трохи не додам і машина глохне. Ззаду всі сигналять. А з "автоматом" — пісня. На газ нажав — автомобіль їде, тиснеш на гальма — зупиняється. Щоб не потрапляти у пробки, виходжу на годину раніше, ніж півроку тому. Доїжджаю до роботи за 30 хвилин.

24-річний Владислав Загородній із села Червона Слобода Черкаського району першу машину придбав торік.

— Жовта "славута" — одна в Черкасах. Брав у тестя мого друга. Точно знаю, авто булу в одних руках, не потрапляло в аварії. Задоволений кольором. Правда, мене на цій машині помічають знайомі, коли треба й коли ні. З роботи раніше не можна втекти — начальство зразу засіче, — каже.

Владислав підремонтував ходову, замінив бензонасос. Самотужки поміняв мастило та фільтри. За півроку в авто вийшла з ладу електросистема і генератор.

— Завів машину, а панель приладів засяяла, як новорічна ялинка. Двірники так швидко працювати почали, думав, вилетять. А потім усе згасло. Авто заглохло. Майстер зремонтував. Але довгий час датчик рівня пального не працював. Заправляв машину наугад. Вираховував кілометраж по карті.

З машиною Владислав став набагато більше встигати.

— На роботу їжджу в Черкаси, потім до матері, до брата змотаюся. Привезти щось із базару чи до родичів — не проблема. У машині великий багажник. І кліренс високий — на бордюр заїжджає тільки так. Лісовими та сільськими ґрунтовками впевнено їздить.

×