"Нафтогаз" хоче отримати від "Газпрому" 16 млрд. дол. Російський монополіст намагається відсудити більше 24 млрд. дол. Але навіть не виникає сумніву, що Стокгольмський судовий газовий конфлікт обох компаній стане підставою для позасудових політичних домовленостей України і Росії.

Якщо в "Нафтогазі" хтось себе тішить думкою, що зможе отримати від "Газпрому" 16 млрд. доларів, то він, м'яко кажучи, мрійник. Це ж стосується і "Газпрому", який навряд чи отримає від зубожілої України 24 млрд. доларів.

Тим паче, що 24 млрд. – це претензія станом на листопад 2014 року. А за наявною інформацією до цього позову вже додана вимога виплатити більше 8 млрд. дол. за невибраний газ у 2014 році. Відповідно російська монополія претендує на 32 млрд. дол.

У Росії ні хвилини не сумніваються, що балансуюча на межі дефолту Україна не спроможна знайти навіть 1 млрд. дол. для закупівлі газу у 2015 році. А що вже говорити про десятки мільярдів?

Отож із сумом можна констатувати, що судовий конфлікт – це черговий спосіб "Газпрому" отримати важіль впливу на Україну.

І прикро усвідомлювати, що всі дії уряду Яценюка і "Нафтогазу" протягом 2014-2015 рр. ведуть до того, що у Стокгольмі накопичується критична маса претензій з боку "Газпрому", які може вирішити або суд, або позасудові домовленості з Росією.

Умови договору "Нафтогазу" і "Газпрому", на жаль, і далі відіграють свою негативну роль. Але якщо суд України проти Росії щодо формули ціни на газ та умови "бери або плати" є абсолютно логічним і давноочікуваним, то суперечка щодо обсягів транзиту і виплати майже 10 млрд. дол. за непрокачаний газ – це "подарунок" "Нафтогазу" для "Газпрому".

Адже згідно умов транзитного договору "Газпром" зобов'язаний прокачувати 110 млрд. кубометрів щороку. Проте, Україна від 2010 року так і не підписала жодного доповнення до договору, що автоматично вводить у дію пункт контракту, який передбачає транзит лише тих обсягів, які повинен продати "Газпром" європейським компаніям. Відповідно, транзитна частина суду лише буде відігравати роль червоної ганчірки для і так невдоволеної Росії.

Стосовно умови "бери або плати", то Україні доведеться фінансово відповідати за 2012 і 2013 роки, оскільки при президентові Януковичу був втрачений час і до суду Україна не звернулася. А це як максимум 18 млрд. дол. Суд зможе поширити своє рішення і переглянути умову "бери або плати" лише на 2014 рік і роки після нього.

Адже суд буде виходити із юридичної позиції. І віра у те, що Стокгольмський арбітраж врахує складну політичну та економічну ситуацію Україні – це самонадіяно.

Власне самовпевненість чинного уряду та "Нафтогазу" привела до того, що Стокгольмський арбітраж рекомендував "Нафтогазу" і "Газпрому" шукати компроміс за круглим столом. За наявною інформацією близьких сторін до судового процесу, на думку шведських правників, "мирне" розв'язання може дозволити "Нафтогазу" уникнути мільярдних виплат після 2017 року. Саме на 2017-2018 рік можна очікувати рішення суду.

І в такому контексті згадується уся попередня історія газових взаємовідносин України та Росії, коли кожна проблема вирішувалася значною мірою за рахунок політичних домовленостей. Саме до таких слід зарахувати і появу посередника "Росукренерго" Дмитра Фірташа, і так звані "харківські угоди" про базування Чорноморського флоту.

Тому не варто дивуватися, коли мільярдні суперечки "Нафтогазу" і "Газрому" знову відкриють "вікно тиску" Росії на Україну. Саме для цього і потрібен "Газпрому" Стокгольмський арбітраж і така "кругла" сума претензій у 24 млрд. доларів. А уряд і "Нафтогаз" лише підігрують у цьому "Газпрому".