Антиутопія: сірий світ та тотальний контроль
Антиутопія (її ще називають дистопія)— один з жанрів у кінофантастиці. Описує протистояння між маленькою людиною та тоталітарною системою.
Цей жанр виник як пародія на "Утопію". Це книга, яку написав Томас Мор, гуманіст епохи Відродження. Утопія(з грецької: неіснуюче місце) — назва острову, де люди живуть у щасті та гармонії. З часом слово "утопія" стала означати ідеальний, але недосяжний суспільний лад.
Утопії любили і досі люблять філософи та політики. А от літераторам та кінематографістом жанр не подобається. Чому? Тому що там немає конфлікту. Люди схематичні, події статичні, все якесь неживе і пласке. Я особисто не пам'ятаю фільмів у жанрі "утопія". Хіба, що "Гостя з майбутнього", радянський дитячій фільм, ідея якого вкрадена з перших серій "Доктора Хто".
В утопічних суспільствах немає бідності, немає злочинів. Завжди світить сонце, тепло. Всі здорові та щасливі. Разом працюють та розважаються. Правителі шляхетні, громадяни законослухнянні. Всі посміхаються, живуть в гармонії з природою. Багато світла і грає приємна музика.
Фото: В утопічному світі люди ходять в білих з золотом балахонах, чи взагалі без одягу, та нюхають квіточки.
У класичній антиутопії все "анти-". Все темне та сіре, брудне. Суспільство жахливе і тоталітарне. Люди негарні та хворі. Будинки сірі, занедбані. Всюди лежать купа сміття.
Часто класична антиутопія змішується з іншими жанрами: кіберпанком та постапокаліптикою. Іноді дії відбуваються на інших планетах.
Основні ознаки фільму-антиутопії:
1. Дія відбувається у суспільстві, де існує тотальний контроль за всіма сферами людського життя. Як людина вдягається? Що їсть? Як розважається? Тотальний контроль здійснюється через технічні засоби: телевізор, Інтернет, вживлений чіп. У суспільстві панує атмосфера, яку прийнято називати "антиутопическим світом". Ця атмосфера абсолютного страху.
2. Економічна система неефективна. Робота не має сенсу. В антиутопіях все ламається, все погано працює. Крім зброї та засобів стеження, вони якраз на найвищому рівні. Існує чорний ринок з товарами, які важко отримати.
3. Всі дії держави спрямовані на те, щоб позбавити громадян будь-яких ознак індивідуальності. В деяких антиутопіях люди замість імен носять числа. В інших імена прості та поширені, як Джон Сміт. Держава придумує нову мову. Це "новояз" — мова із абревіатур. Музику та літературу пише машина.
4. Ритуали. В антиутопіях всі ходять строєм із прапорами. Мусять радіти та плакати за наказом. Всі носять маски. В прямому та переносному сенсі. До речі в фільмі "V - значить вендета" маска не метафорична, а доволі таки фізична — обличчя Гая Фокса.
5. Сексуальне життя в антиутопії жорстко регламентовано і зведене до механічних функцій. Любов індивідуальна, тому дії тоталітарного суспільства направлені на те, щоб всі почуття викорінити. В "Дивному новому світі" непристойними стають слова "мати" і "батько". Дітей вирощують на конвеєрі.
6. Герой в антиутопії - це маленька людина, гвинтик системи. Нічим особливо не вирізняється і підкорюється правилам. Але у нього існує прагнення до творчості, яке глибоко сховане у нього в глибині. Має якусь фізичну ваду, яка підкреслює його внутрішню слабкість. Наприклад, носить окуляри.
Фото: Герой в антиутопії - маленький гвинтик Системи.
7.Секс та почуття, як щось непідвласне державі, стають відправною точкою з якого починається конфлікт Героя і Системи.
8. Великий Брат. На шляху до власного "Я" герой обов'язково зустрічається з тим, хто керує цим тоталітарний світом, уособленням державної машини. Це чи безпосереднього диктатор, чи представник верхівки. Людина, що манерами нагадує Путіна. Цинічний і нахабний. Чисто виголене обличчя, дорогий костюм. Його завдання не вбити, а зламати героя. Тільки заламані, ущербні, особистості потрібні Великому Брату.
9. Повстанці. В антиутопії завжди фігурує підпілля. Буває реальне, а буває уявне, як в "1984". До нього прагне потрапити герой зі своєю коханою.
10. Тортури. В антиутопії завжди когось катують. Фізично та психічно. Найчастіше герой здається і зраджує знайдене "Я".
Зазвичай в класичній антиутопії кінець нещасливий. Але сучасне кіно любить хеппі-енд. Тому сценаристам доводиться викручуватися. Ще існує такий прийомчик. Коли ідеальне на перший погляд суспільство поволі розкриває свою темну сторону.
Зараз знімається дуже багато антиутопій. Найчастіше це підліткове кіно, на зразок "Голодні ігри" та "Девергент". Месидж зрозумілий, так підростаюче покоління вчать, що демократія — це добре, а диктатура погано. Але є і антиутопії для дорослих.
1. "1984", реж. Майкл Редфорд (1984)
Класичний фільм на основі романа Джоржа Оруела. Режисер зняв його в 1984 році, саме тоді коли відбувається дія роману. Член зовнішньої Партії Вінстон Сміт (Джон Херт) намагається протистояти Партії, нелюдському тоталітарному режиму. Він і його кохана Джулія сподіваються на те, що Опір - таємна організація, або проли (пролетаріат) зуміють знищити Партію хоч в далекому майбутньому.
2."Людина, що біжить" (1987), реж. Пол Майкл Глейзер
Бенефіс молодого Арнольда Шварцнейгера, знятий по одноіменому роману Стівена Кінга. Дія фільму відбувається в 2017 році. Після руйнівного землетрусу і економічної кризи, до влади в США приходить тоталітарний уряд. Щоб люди не бунтувати, популяризуються криваві телешоу, що закінчуються смертю учасників. В одному з них — "Людина, що біжить", беруть участь засуджені, яких переслідують "мисливці". Ведучий шоу Деймон Кіліан примушує колишнього поліцейського Бена Ричардса (Арнольд Шварценеггер) взяти участь у шоу, погрожуючи вбити його друзів.
3. "Шоу Трумена" (1998), реж. Пітер Уїр
Перша драматична роль Джима Керрі, за яку той отримав премію "Золотий Глобус". Труман Бербанк (Джим Керрі) живе ідеальним життям на ідеальному острові Сіхевен, навіть не здогадуючись про те, що все його життя — це шоу. На тридцятому році життя Трумен помічає помилку знімальної групи починає замислюватися про несправжність Сіхевена і намагається втекти за його межі. Цьому активно перешкоджає керівник шоу Крістоф (Ед Харріс), який боїться втратити зірку свого проекту.
https://www.youtube.com/watch?v=EBzN4pu7njU
4. "Плезантвіль" (1997) реж. Гарі Росс
У фільмі двоє сучасних підлітків містичним чином через телевізор потрапляють до Плезантвілю, міста з чорно-білого телевізійного шоу 1950-х років. Там живуть щасливі родини, завжди чудова погода та ніколи не стається катастроф. Але Плезантвіль позбавлений кольорів. Дівчина та хлопець, які грають у цьому світі брата і сетру, приносить у нього кольори. Люди містечка починають відчувати сильні емоції, що, в свою чергу починає руйнувати весь "ідеальний" лад.
https://www.youtube.com/watch?v=3pza6SyNYDk
5. "Конгрес"(2013) реж. Арі Фольдман
Французько-ізраїльський фантастичестий фільм за сценарієм Станіслава Лема. Фільм складається з двох частин. У першій події відбуваються в реальному світі. Актриса Робін Райт укладає контракт з кіностудією Miramount (комбінація з назв Miramax і Paramount) і дає згоду на своє електронне сканування. Образ акторки зберігається в цифровому вигляді, що дозволяє використовувати її в будь-якому фільмі без її участі та дозволу.
У другій частині, яка відбувається у анімованому майбутньому, актриса приїжджає у величезний готель, в якому відкривається конгрес. Далі, так само як і в книзі Лема, персонажі балансують на межі між реальністю і галюцинаціями. Робін Райт намагається знайти свого сина Ашера.
https://www.youtube.com/watch?v=rERQBkARZq0
Коментарі