В зоні АТО постійний дефіцит - питна вода... Її треба багато - з Києва не навозишся... Поїхали в місцевий супермаркет. Там до нас підійшли місцеві хлопчаки років 10 і попросили щось на згадку... Ми щиро відповіли, що нічого не маємо...
Тоді вони кивнули на автомати: "Ну хоч патрончик!", - кажуть...
Ми щиро відповіли, що не маємо права.
Хлопці запитали: "Що, кожен на обліку?"
"Так", - відповіли....
Тоді діти самі запропонували нам патрони по гривні за штуку... Готові були продати до сотні патронів... Отакі "дитячі" запаси((((
Отака невесела історія.. Добре, що сердобольні колеги не подарували їм танка(((((