Земля міста – земля громади міста?

Наявність культурно-розважальних та культурно-оздоровчих центрів, чисті вулиці, гарні будинки – ось ті ознаки які відрізняють міста Європи від міст країн так званого "третього світу". Чи є в Україні такі, схожі на європейські, міста?

Нещодавно довелось їхати в одному купе з мешканцями Івано-Франківська. Було прикро слухати їх бесіду щодо звалищ і бруду під Харковом та в інших містах Східної України. Хотілось навести приклад мальовничої Полтави. Яка завжди славилась чистотою вулиць, гарними скверами з фонтанами, великою кількістю пам'ятників та архітектурних споруд. А сьогодні в кожному супермаркеті – свій розважальний центр: у "Конкорді" два кінозали, в "Києві" боулінг та шахово-шашечний клуб, в "Копілці" дитячий ігросвіт та льодовий каток. Але промовчав.

Чомусь згадався дитячий майданчик у центрі рідного Запоріжжя, поруч з пам'ятником визволителям міста, навпроти колишнього "Будинку одягу". Страшненький зелений паркан близько десяти років псує вигляд центральної частини міста. Поруч дитячі майданчики, затишні кафе. Бетоний паркан за бібліотекою ім. Горького - там де раніше був сквер з платанами. Пустирі та звалища по бульв. Центральному - торохи нижче пл. Фестивальної...

Місто подарувало ці площадки забудовникам. Схема дуже проста: створюється фірма, через довірених людей отримується ділянка під спорудження об'єкту. А потім як вже "карта ляже": або знаходяться спонсори; або фірма разом з ділянкою продається по спекулятивній ціні. Докризова вартість такого майданчика становила близько мільйона доларів, на сьогодні звісно вона впала. І тепер кожна земельна ділянка під будівництво коштує близько ста тисяч доларів для інвестора, чи навіть і більше.

Постають питання. Земля міста – земля громади міста, чи земля певних осіб які розподіляють землю? Яким чином контролюється це питання керівниками міста та області? Скільки таких ділянок в центрі міста та в районах, які намагаються захопити нечисті на руку бізнесмени?

Сьогодні, незважаючи на глобальну економічну кризу, продовжується розподіл власності у містах. Алгоритм дій наступний. Певна приваблива для бізнесу ділянка "зеленої зони" приводиться у занедбаний стан. Вона поступово перетворюється, за активного недбальства місцевих органів влади та правоохоронних органів: міліції, МЧС, санітарно-епідеміологічної служби та інших, на смітник. А потім одноголосно на сесіях міської та обласної рад передається в "надійні" "хазяйновиті" руки.

Парки, сквери, інші зелені насадження не повинні стати об'єктом для ласих на чуже майно ділків. Власники територій повинні дбати про зелені насадження. Влада міста має слідкувати за сумлінним виконанням обов'язків такими горе-власниками. А тих хто порушує та не дотримується встановлених законодавством вимог – карати та виховувати за допомогою штрафів.

Необхідно накласти мораторій на продаж земельних ділянок які можуть бути використані для створення парків та скверів.

Може новій, народній владі вже слід провести прискіпливу ревізію майна міст? І виявити кому, навіщо і за які кошти була передана земля громади? Чи приносить вона прибуток до бюджету міста? А може слід повернути її назад до рук законного власника – місцевій громаді?