Московіти вже двічі були за пів кроку від вторгнення в Україну
Найбільше довіряю одній людині в Україні – Дмитрові Тимчуку, керівникові групи "Інформаційний опір". Колишньому військовому журналістові, нині – фронтовому аналітику, дані якого завше опираються на найсвіжіші відомості, отримані з різноманітних не офіційних, як правило, джерел. Але перевірені, об'єктивні і точні.
Врізалися в пам'ять його слова про те, що 17 липня ц.р. Московщина була найближче до агресивного, віроломного вторгнення в Україну. "Колись ми дізнаємось всі деталі цієї авантюри, і чому вона не звершилися, що помішало йьому" - були його слова.
А вчора, 20 серпня, слухав на єдиному опозиційному московському телеканалі "Дождь" інтерв'ю Ксенії Собчак з словоблудом і політичним баламутом Володимиром Жириновським. Що не слово – бреше, як собака на висівки, і ніколи не кається.
Але все одно цікаве, знаєте, заняття спостерігати за цим шизофреником і каламутником. Оскільки при певній фільтрації тієї словесної полови можна й назбирати певну кількість зерен, бо вертиться він при дворі ліліПутіна. Та й мила пані ведуча теж не подарунок – за словом до сусідньої кімнати не виходить.
Ось, до прикладу, він, зриваючись на фальцет кричить: "Усіх революціонерів потрібно вішати. Від Стєнькі Разіна і Пугачова до Навального. Вмертвляти на Поклонній горі. Щоб висіли і всі бачили…"
-Володимире Вольфовичу, - спокійно каже ведуча. – Ви щойно закликали до того, щоб на Поклонній горі повішати опозиціонера Олексія Навального. Ви підтверджуєте це?
-Я такого не казав, - зривається на крик Жириновський. – Я не закликав вішати Навального. Я мав на увазі, що коли ми прийдемо до влади, то ми почнемо судити і вішати тих, хто виступатиме проти законної влади…
Чекай, коли він прийде до влади, і чи прийде взагалі?
Одне слово, таке ось психокіно на весь вечора. Але в цій каламуті для себе особисто я впіймав одну важливу інформаційну щуку.
-Я щасливий з того, - каже Жириновський, - що до моїх побажань у Кремлі іноді прислухаються. Ось 25 березня, виступаючи на одному з брифінгів, я сказав, що найбільшим подарунком до свого дня народження побажав би, аби Росія ввела війська в Україну і розтоптала всю фашистську мразь, хунту, відновила кордони російської імперії, з яких відступили колись більшовики. Вони це вчинили протиправно, і ми маємо право повернути собі ці території. І ось днями дізнаюся, що наступ на цю недокраїну намічалося здійснити в ніч на 25 квітня. Тобто, в день мого народження. Планувалося ввести танки і десантні війська на весь схід і південь України, аж по Одесу. В останню мить щось зірвалося. Чому саме – не знаю… Але подарунок для мене все одно гарний…
Що тут скажеш, шизофреніки забавляються по своєму – по ординськи. І опорні сигнали в цій їхній грі, звичайно ж, драконівські. Вони мислять категоріями – убити, розтоптати, захопити, знищити, загарбати, привласнити. Це і є, власне, головна суть їхнього пришелепуватого "руського міра", який ненависний усьому решті світу. Для нас же важливо ще й знати, що Московщина вже, як мінімум, двічі нинішнього року (25 квітня і 17 липня) була за півкроку від прямого масованого вторгнення на територію України. Від загарбання нашої території. Третя спроба може й не зірватися. Для цього й відбуваються ці дивні маневри з сіллю і водою впродовж наших кордонів.
Добре відомо одне: ніколи москаль не полишить своєї забаганки топтати українську землю, перетворити український народ у наймитів. Тому будьмо готові завжди дати достойну відповідь загарбнику. Так уже неймовірно нам повезло на сусіда…
Отже, план бліцкриг у Москві вже двічі підписувався і двічі відмінявся.
