_________________________________________________________________________

"Mens agitat molem" (Вергілй "Енеїда", 6 - 727). Пращури українців залишили на українській ойкумені чимало важливих настанов для майбутніх поколінь нащадків. Одна з них - діалектичні пари назв від міркуючого Сяну до тихого Дону, від холодного Білого моря до теплого Чорного моря. Так, поряд міста з назвою "Перемишль" (судження) знаходиться місто з назвою "Перечин" (чин - дія). Розсудливі наші лемки ("lemma" - судження) сусідять з рішучими "волинянами", "осідлі" метропольні кияни сусідять з "похідними" і "діловими" козаками ("cosa" - діло), тощо. Діалектика - основа розвитку.

__________________________________________________________________________

На прохання наших читачів продовжуємо розглядати свідчення давніх іноземних писемних джерел про Україну. На черзі - свідчення Клавдія Птолемея (жив у 89 - 167 роки після Різдва Христового). Клавдій Птолемей жив у добу правління Марка Аврелія, вивчав і займався математикою, оптикою, астрономією, географією. У зрілому віці написав "Географічний підручник", у якому наведені точні свідчення про землю і народ України.

Текст грецькою мовою: "Των δε ειρημενων εισιν ανατολικωτεροι υπο μεν τους Ουενεδας (παλιν) Γαλινδαι και Σουδινοι και Σταυανοι μεχρι των αλανοι" - На схід від раніш названих венеди, суть, галінди і судини, і ставани впритул до аланів ...".

Назви "венети", "судини" були пояснені у попередніх нарисах. Зокрема, "судини" названі від назви ріки Прип'ять, яка у давнину мала назву "Судь" (Суджа). Значення назви "судини" передає пізніший етнонім "анти" (Йордан), утворений від шведського слова "anta" (anta-ga) - "судження" (судини), "рішення", як "воля" (волиняни). Це значення має також назва "лемки" ("λημ" - воля людини, "lemma" - судження).

Назва "галінди" - "кормчі" - "спонукаючі" стосується "Кормчої землі" навколо гори Говерла ("рутени" - від "ruta" - шлях), яка мала назву "Шіпінська земля" ("ship" - ковчег), або "Лодомерія" (англійською - Lodostar - Провідна зоря). Водночас, санскрит "gali" - ругати, наставляти, докоряти. Назва галінди у К. Птолемея прив'язана до назви ріки "Стрий" (Стрибог - Посейдон, Нептун), як називався Дністер (записаний також, як Агаліндус - Погонич, Стрий; пор.: "стривай", або ж, "streiten", "streben"). У "Велесовій книзі" вони названі "венди" - від старослов'янського "венде" (веде, вести; пор. селище "Вендичани").

Назва "ставани" у Клавдія Птолемея стосується жителів метропольної Київської землі. Санскрит "sthava" - жити, бути осідичем, або бути селянином (латинь "sella" - престол). "Ставани" Клавдія Птолемея у "Баварського географа" (IX сторіччя) названі "сіттичі" на основі слова шведського, старонімецького, франкського слова "sitten" (satt) - жити, бути осідичем, сидіти на престолі (пор. "Сатанов", "Житомир").

Нарешті, назва "алани" ("αλης" - "αλις" - "алізони" у Геродота: "стади", "купно") стосується вільних поселенців "козаків", які у списку "Баварського географа" (IX сторіччя) мають назву "стадичі" (від шведського "stadd" - похід, полк). В Україні козаки жили "полками" (стадницями).

________________________________________________________________________