Мишка
Ранок 2 травня. З Вінницького Центрального автовокзалу евакуйовують 200 людей. Правоохоронці не пояснюють причин. Бояться паніки. За чверть години людей знову запускають в приміщення. Загроза виявилася хибною. Думали, що в коробці вибухівка, піротехніки ж нічого крім зламаної комп'ютерної мишки не виявили.
Міліціонери нині мусять уважно обдивлятися усі смітники. Все через 27 квітня, коли у Дніпропетровську прогримів теракт. Згадую 20 травня дев'ять років тому. Тоді у Вінниці тричі підривали місцеві маршрутки. Загинули дві жінки та близько 20-ти отримали поранення. Вибухівку закладали просто всередині бусів з пасажирами. Ніби, хтось сумку забув. Винних та організаторів трагедії й досі не знайшли.
- Одну бомбу в моїй маршрутці підірвали, - розповідає Сергій, водій мікроавтобусу, який на Великдень возив нас з друзями на Львівщину. - Я тільки пригнав машину з Германії. Салон, як сірничок загорівся. Дві жінки в кутку забилися з переляку. І ні туди, і ні сюди. Я до них кинувся, викидати їх мусив прямо через вікна. Бідні порізалися крепко, особливо та, що була повніша. А що мав робити? Я й сам обгорів сильно. В лікарню не пішов. Мене бабки виходили. На обличчі навіть слідів не залишилося. У вогонь йти було не страшно. Служив в Афгані, багато чого надивився.
Ці теракти — війна за гроші. У Вінниці бомбили машини по одному і тому самому маршруту. Найприбутковішому "Вишенька-Залізничний вокзал". Кажуть, у Дніпропетровську щось не поділили кримінальні клани. Мені боляче за нас, звичайних українців. Заради "бабла" нас підривають, наче шматок м'яса. Замовникам навіть не важливо, хто у момент зриву сидів в салоні, чи стояв поряд на вулиці.
Знайома з дівчиною, яка була в салоні однієї з "чорних" маршруток. На згадку про той день на все життя залишилися шрами від опіків по всьому тілу. Найбільше постраждало обличчя. Вона намагається не виходити просто так на вулицю. Соромиться себе, працює диспетчером, де її не бачать, лише чують. От так і живе. А хтось на її горі заробив копійку. Й досі заробляє. У мене до таких питання... невже ті гроші варті людських сліз?
